Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект про конфіскацію активів, які отримані незаконним шляхом.
Зміни хочуть внести до Цивільного кодексу. Так, у законі з’явиться підстава для того, щоб забирати активи, отримані завдяки корупції і махінаціям із бюджетом.
OBOZREVATEL ознайомився із законопроектом і з’ясував, як і хто може позбутися майна після ухвалення нового закону.
Головне:
МВФ вимагає ухвалити закон, який запровадить відповідальність за незаконне збагачення;
президент Зеленський зареєстрував законопроект про конфіскацію майна окремих чиновників;
враховувати будуть не всі активи, а під відповідальність потраплять ті, у кого значно різняться доходи і суми покупок;
документ стосуватиметься тільки чиновників, а запрацює лише за умови автоматичної перевірки декларацій.
У кого можуть забрати майно і гроші?
Конфіскація може торкнутися виключно чиновників (як місцевого, так і державного рівнів). Звичайний найнятий працівник, бізнесмен, пенсіонер або безробітний може спати спокійно.
Але і для чиновників також є свої обмеження. Щоб потрапити під статтю, потрібно мати рахунок в банку, машину, нерухомість, коштовності на суму, яка значно перевищує офіційний дохід.
Достатньою для притягнення до відповідальності вважається різниця в 500 прожиткових мінімумів для працездатних. На даний момент це 1 млн 35 тис. грн.
“Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих (нарахованих) з дотриманням вимог і обмежень, встановлених Законом України” Про запобігання корупції”, – йдеться в документі.
Наприклад, якщо всі доходи чиновника – 3 млн грн, при цьому він придбав майно на суму в 5 млн грн, його можуть притягнути до відповідальності. Тоді за рішенням суду частина активів (гроші, нерухомість, машини) можуть забрати в рахунок державного бюджету. Ще одне важливе обмеження: закон торкнеться тільки тих активів, які були придбані не раніше трьох років тому.
Хто буде ухвалювати рішення про конфіскацію?
Поскаржитись на потенційних корупціонерів може Національне антикорупційне бюро (НАБУ), але попередньо такий крок потрібно узгодити зі Спеціалізованою антикорупційної прокуратурою (САП).
Якщо ж заяву збираються подавати проти правоохоронців із зазначених органів, то поскаржитися на них може Генпрокуратура. Рішення про те, чи винен чиновник чи ні, може Вищий антикорупційний суд.
У своєму рішенні він повинен вислухати обидві сторони і прийняти рішення, чиї аргументи були більш переконливі. НАБУ має довести, що у чиновника не було можливості придбати, наприклад, особняк за мільйони гривень, за свій офіційний задекларований дохід.
Тоді, керуючись новою статтею в Цивільному кодексі, суд може конфіскувати майно в рахунок держави. Така конфіскація не звільняє від кримінальної відповідальності за хабарництво.
Навіщо розробили законопроект?
Закон про відповідальність за незаконне збагачення – одне з ключових вимог МВФ. Минулий закон, який вводив зазначену статтю в дію, скасував Конституційний суд. Там порахували, що порушене одне з основних прав українців – презумпція невинності. Мовляв, документ прописали таким чином, що обвинувачений повинен доводити свою невинність, а не прокурори зворотнє.
