Какаючий хлопчик, лось, огірок – які національні символи Різдва і Нового року ви знаєте? Перевірте себе.
Німеччина. Печиво шпрінгерле з рельєфними біблійними картинками печуть на Різдво з XV століття. Ця смачна ялинкова прикраса – по суті, національна альтернатива всесвітньо відомому Пряниковому чоловічку, якого можна зустріти на ялинках по всій Європі і в США.
Італія. Бефана – страшненька, замурзана сажею відьма, що літає на мітлі. Саме вона приносить подарунки італійським дітям в ніч з 5 на 6 січня і тому по праву прикрашає італійські будинки в переддень Нового року.
Іспанія. Це фігурка Каганера – хлопчика, який присів по нужді. Такий дивний сувенір іспанці дарують один одному на кожне Різдво з побажаннями достатку.
Скандинавські країни. Козел з соломи Юлебукк завжди присутній під новорічною ялинкою шведів, норвежців і фінів. Раніше козлами одягалися для виконання колядок, а з XIX століття козел став головним конкурентом Санта-Клауса.
Ірландія. Ірландці настільки дбайливо ставляться до національного зеленого кольору, що не зраджують йому навіть на новорічних святах. Тому й Дід Мороз у них зелений.
Англія. Звичай прикрашати гілками омели свята, що припадають на дні зимового сонцестояння, зберігся в Англії з часів друїдів, які вважали вічнозелену омелу священною рослиною. Спочатку прості пучки омели підвішували до стелі. Дівчину, яка випадково опинилася під гілкою омели, дозволялося поцілувати любому. Звідси походить назва «гілка поцілунків». Треба сказати, що традиційна англійська прикраса в наші дні популярна в багатьох країнах.
Японія. Темарі – традиційні японські вишиті кулі, які колись служили дитячою іграшкою, а тепер стали формою прикладного мистецтва. Традиційно матері дарували донькам на Новий рік власноруч вишиті темари.
Китай. Найпопулярніші прикраси в Китаї – підвіски з побажаннями щастя і багатства, всі 12 тварин-символів року, а головне – дракони у всіх видах і іпостасях.
Італія. Піноккіо – одна з найбільш ходових різдвяних іграшок, які дарують дітям, і, зрозуміло, популярна прикраса цього свята.
Німеччина. Традиція вішати на ялинку різдвяні «огірки» народилася в Німеччині в 20-ті роки минулого сторіччя. Цю іграшку вішали на ялинку останньою, ретельно ховаючи в гущі зелених гілок. Тому, хто знаходив огірочок, діставався додатковий подарунок від Діда Мороза!
Одне з традиційних ялинкових прикрас у Японії – журавлі та інші фігурки орігамі. Навіть гірлянди в Країні висхідного сонця складають за допомогою цієї традиційної національної техніки.
Австралія. Традиційно австралійський Свегмен (дід з мішком) одягнений у коричневий головний убір, синю фуфайку і довгі мішкуваті шорти. Згідно з легендою взимку він зі своєю вірною собакою дінго мешкає на острові-скелі Улуру, яку австралійські аборигени називають священною. Коли настає Різдво, Свегмен сідає в гігантський чотирьохколісний віз і, оточений хмарою червоного пилу, мчить роздавати подарунки.
Всякий, хто бував у Швейцарії, знає, що коров’ячий дзвіночок – один з найпопулярніших сувенірів цієї країни. Навіть у Новий рік швейцарці не зраджують своїй любові – мініатюрні дзвіночки можна зустріти на гілках різдвяної ялинки.
Канада. Корінні жителі Канади – індіанці, ще спрадавна поклонялися лосю. Згідно з легендою лось врятував їх від викрадача Сонця і повернув людям тепло і вогонь. На сучасній карті Канади можна знайти більш 600 географічних найменувань зі словом «лось». Велика частина з них знаходиться в Онтаріо, Квебеку і Новій Шотландії. Недивно, що і на різдвяній ялинці лосю знайшлося місце.
Голландія. Згідно з легендою в святу ніч можна стати свідком «дикого полювання» злих духів під початком Водана. Щоб злякати пекельних мисливців, у Голландії сурмлять в різдвяний ріг – він буває металевий або дерев’яний і в довжину іноді досягає півтора метри. У давнину в такий ріг сурмили аж до самого Хрещення, а в наші дні він став елементом святкових різдвяних прикрас.