Чарльз — новий король

У момент смерті королеви трон негайно і без церемонії перейшов до спадкоємця престолу Чарльза, колишнього принца Уельського.

Джерело: ВВС.

Але є кілька практичних і традиційних кроків, які він має зробити, щоб стати королем.

Як його будуть називати?

Одним із перших його рішень має бути, чи правити як король Чарльз III, чи обрати інше ім’я.

Наприклад, ім’я його діда Георга VI було Альберт, але він правив, використовуючи одне зі своїх імен по батькові. Чарльз міг вибрати будь-яке зі своїх чотирьох імен – Чарльз, Філіп, Артур, Джордж.

Він не єдиний, кому треба змінити титул.

Попри те, що він є спадкоємцем престолу, принц Вільям не стане автоматично принцом Уельським. Однак він одразу ж успадковує інший титул свого батька — герцог Корнуольський.

Його дружина Кетрін буде відома як герцогиня Корнуольська.

Також буде новий титул для дружини Чарльза, її повний титул буде королева-консорт — це термін, який використовується для позначення дружини монарха.

Офіційні церемонії

Приблизно в перші 24 години після смерті матері Чарльза офіційно проголосять королем. Це відбувається в палаці Сент-Джеймс у Лондоні, перед церемоніальним органом, відомим як Рада престолонаслідування.

Він складається з членів Таємної ради – групи високопосадових депутатів парламенту – колишніх та чинних, перів, а також деяких високопосадових держслужбовців, верховних комісарів Співдружності Націй та лорд-мера Лондона.

Теоретично понад 700 людей мають право бути присутніми, але, враховуючи короткий термін, фактична кількість, ймовірно, буде набагато меншою. На останній Раді престолонаслідування в 1952 році були присутні близько 200 людей.

Король традиційно не бере участі у зустрічі.

На зустрічі лорд-президент Таємної ради (наразі депутатка парламенту Пенні Мордонт) оголосить про смерть королеви Єлизавети, прокламацію зачитають вголос.

Формулювання прокламації може змінюватися, але традиційно це була серія молитов і обітниць, у яких вихваляють попереднього монарха і обіцяють підтримку новому.

Потім цю прокламацію підписує низка високопоставлених осіб, зокрема, прем’єр-міністр, архієпископ Кентерберійський та лорд-канцлер.

Як і в усіх цих церемоніях, увагу приділять тому, що можна змінити, додати, оновити на знак нової ери.

Перша промова короля

Рада престолонаслідування збереться знову – зазвичай через день – і цього разу король буде присутнім разом із Таємною радою.

Немає “складання присяги” на початку правління британського монарха, як у деяких інших глав держав, наприклад президента США. Але є декларація, яку виголошує новий король, і, відповідно до традиції початку XVIII сторіччя, він виголосить клятву зберегти церкву Шотландії.

Після фанфар сурмачів зроблять публічне оголошення про проголошення Чарльза новим королем. Це зробить з балкона над монастирським двором у Сент-Джеймсському палаці чиновник, відомий як “король гербової підв’язки”.

Він закликатиме: “Боже, бережи Короля!”, і вперше з 1952 року під час виконання національного гімну також лунатиме “Боже, бережи Короля”.

У Гайд-парку, Лондонському Тауері та з кораблів військово-морських сил лунатимуть збройні салюти, а в Единбурзі, Кардіффі та Белфасті зачитають прокламацію про оголошення Чарльза королем.

Коронація

Символічною кульмінацією вступу на престол стане коронація, коли Чарльза офіційно коронують. Через необхідну підготовку коронація навряд чи відбудеться досить швидко після вступу Чарльза на престол – королева Єлизавета посіла трон у лютому 1952 року, але коронували її лише в червні 1953 року.

Останні 900 років коронація проходила у Вестмінстерському абатстві – Вільгельм Завойовник був першим монархом, коронованим там, а Чарльз стане 40-м.

Це англіканська релігійна служба, яку проводить архієпископ Кентерберійський. У кульмінаційний момент церемонії він покладе на голову Чарльза корону Святого Едуарда – суцільну золоту корону 1661 року.

Це ключова з коронних реліквій у Лондонському Тауері, і її носить монарх лише під час самої коронації (не в останню чергу тому, що вона важить 2,23 кг).

На відміну від королівських весіль, коронація є державною подією – уряд оплачує її, і остаточно визначає перелік гостей.

Буде музика, читання молитов та ритуал помазання нового монарха з використанням олій з апельсина, троянди, кориці, мускусу та амбри.

Новий король складе коронаційну присягу і за цим стежитиме весь світ. Під час цієї складної церемонії він отримає “королівську державу” та скіпетр як символи його нової ролі, а архієпископ Кентерберійський покладе на його голову корону з суцільного золота.

Голова Співдружності Націй

Чарльз вже став головою Співдружності, об’єднання 56 незалежних країн, у яких мешкають 2,4 мільярда людей.

У 14 із цих країн, а також у Великій Британії, король є главою держави.

Ці країни відомі як королівства Співдружності: Австралія, Антигуа і Барбуда, Багамські острови, Беліз, Канада, Гренада, Ямайка, Папуа-Нова Гвінея, Сент-Крістофер і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Нова Зеландія, Соломонові Острови, Тувалу.

©Всі фотографії є об’єктами авторського права