Міністерство освіти і науки України пояснює, для чого потрібна антидискримінаційна експертиза підручників.
Як інформує прес-служба МОН, з 2017 року антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, які готуються до друку за державний кошт, виявила кричущі випадки дискримінації. Однак деякі питання щодо експертизи потребують пояснення, тому МОН відповідає на найпоширеніші запитання громадян та спростовує міфи.
«Так, часто антидискримінаційну експертизу називають «гендерною». У цих поняттях є суттєва різниця, адже антидискримінаційна експертиза передбачає виявлення й усунення усіх ознак, за якими може відбуватися дискримінація відповідно до законів України, зокрема, статті 1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», – йдеться у роз’ясненні.
Експертиза виявила, що більшість дітей не можуть знайти в українських підручниках ні віддзеркалення себе, ні віддзеркалення своїх рідних, ні тих особливих обставин, в яких вони живуть.
Зокрема, було знайдено та вилучено з підручників «чимало недопустимих для демократичної країни анахронізмів» на кшталт висловлювань «негри», «жиди», «цигани».
Експертиза виявила, що в підручниках повністю відсутній герої, які представляють людей з інвалідністю, а особи похилого віку зображуються виключно немічними. Так, сьогодні 6% населення нашої держави – близько 2,5 млн осіб – це люди з інвалідністю. Зараз у школи, в інклюзивні класи приходять діти з особливими освітніми потребами. Саме антидискримінаційна експертиза дала можливість включити в підручники людей з інвалідністю і зробити їх частиною картини світу, яку створює школа у дітей, змінити образ людей похилого віку.
«У мережі Інтернет також з’явився зразок рекомендації антидискримінаційної експертизи, де фахівці радять замінити слово «батьки» на слово «рідні» у завданні: «Разом із батьками обговори, де можна гратися». Частина суспільства не зрозуміла доцільності цього зауваження, хоча воно напряму стосується захисту майже половини українських дітей», – йдеться у повідомленні МОН.
Зараз в Україні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це – майже 40%. Йдеться і про дітей, які живуть виключно з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками.
«Ця ситуація особливо загострена, бо частина дітей втратила своїх батьків внаслідок російської агресії на сході України. Таким чином, завдання в підручнику на кшталт «Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини» або «Разом із батьками обговори, де можна гратися» підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей, змушують їх відчувати власну неповноцінність. Це неприпустимо. Саме тому й запропоновано замінити слово «батьки» на «рідні», – кажуть у МОН.
Усі, хто виконують антидискримінаційну експертизу підручників, пройшли навчання на сертифікаційній програмі (загалом 102 години), яка включала: 78 годин – дистанційне навчання, 24 години – очне навчання (тренінг). З них 40 годин – теоретична частина, 50 годин – практична частина, 12 годин – контроль знань (сертифікаційна контрольна робота, виконання експертизи проектів підручників).
До робочої групи, що створена відповідно до наказу МОН № 713 від 03.07.2015), входить 25 провідних фахівців (кандидати й доктори наук), які представляють різні заклади вищої освіти (зокрема – педагогічні), громадські організації України, чи є відповідними співробітниками МОН.
