п`ятниця, 26 квітня

30 січня – Святого Антонія Великого

Святий Антоній Великий (251—356) — засновник християнського чернецтва, єгипетський анахорет, творець пустельництва й інспіратор монашого життя у християнстві.

Народився 251 року в єгипетському містечку Комі і походив з багатої християнської сім’ї. У 272 році після смерті батьків він роздав майно бідним і замешкав у пустелі поблизу Комі, де жив подвижницьким життям. Перші роки свого життя святий Антоній провадив так, як це робили відомі подвижники, всього навчаючись від них.

Відомо, що подвиг відречення од світу у Церкві Божій існує з самого її заснування — як суттєва необхідність в її будові, від святих Апостолів отримавши перші основоположні закони. Але спочатку аскети, зрікшись світу і житейських турбот, залишались у своїх домах, усамітнюючись де-небудь і там віддавались молитвам, роздумам про Бога, постові, чуванням та іншим подвигам. З часом, коли християнство поширилось територіяльно й численно, багато подвижників почало кидати свої сім’ї та, віддаляючись за поселення, самітньо жило в якій-небудь природній печері, запустілій гробниці або в зробленій невеличкій келії.

До святого Антонія найревніші подвижники жили переважно саме так. Бажанням наслідувати їх загорівся і святий Антоній Великий. Початок подвижницького життя — послух. Антоній почав наслідувати послух тогочасних подвижників. Згодом він перейшов на гору на східному березі Нілу, де прожив у самотності 20 років. 305 року він заснував монастир у Фаюмі. Сам Антоній не жив у ньому, а лише інколи сходив з гори, щоб дати монахам духовну науку.

У 342 році він відвідав першого пустельника Павла Тивайського, а коли той помер, то поховав його. Сам Антоній помер 356 року в своїй печері на горі, проживши 105 років. Мощі св. Антонія перенесли до Олександрії, згодом до Царгорода, а вкінці до В’єни у Франції. Канонізований церквою.

Прикмети та традиції

До наших днів дійшло дуже мало інформації про преподобного Антонія Черноезерского, в честь якого відзначається Антонов день. Час його життя відносять до 16 століття. 

День Антона-перезимника називали ще вдень Антоніни-половини. І те, й інше означало, що половина зими позаду («Прийшла Антоніна — половина зими»), а попереду вже світить весна. Правда, теплій погоді цього дня вірити не радили. «Перезимник дасть надію, обтеплит, а потім обдурить — все морозом стягне»; «Хитрий Антон зі всіх сторін», — казали з цього приводу в народі. Крім того, помічали: якщо небо заволікається хмарами — до заметілі.

У цей день прийнято було пекти толокняні колобки, які символізували сонце. Для цього толокно змішували з пшеничною мукою, додавали масло, яйця і сіль. Все це змішували з молоком і, замісивши тісто, ліпили з нього невеликі булочки.

Також на Антона-перезимника слід було відваджувати псування. Для цього поперек стежки, що веде у двір, проводили межу гострим серпом. Вважалося, що таким чином можна «відсікти» порчу.

Змови на Антона Перезимника

У цей день віднаджували псування від двору. Поперек стежки, що вела у двір, гострим серпом проводили межу, відсікаючи псування, і читали змову:

«Господь наш Ісус Христос і Пресвята Діва Марія, захистіть мене, рабу Божу (ім’я), від людського зла, від поганих думок, від чорного ока. Нехай біди і хвороби мій будинок стороною обходять, злі і заздрісні люди до мене не приходять. Моїм словам ключ і замок. Завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Амінь. Амінь». 

А ще в цей день заговорюють своє добро від злодіїв. Роблять це вдень до заходу Сонця. Візьміть новий ніж, яким ще нічого ніхто не різав. У кутах кімнат рукояткою намалюйте хрести. Після цього в кожному кутку прочитайте таку змову:

«Злодій, стій, годину стій, день стій,

Не говори і не ной,

Не рухайся і не ворушися,

У стовп соляний перетворися.

Поки тебе святий водою не обіллють,

Ноги твої нікуди не підуть.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».

Якщо все зробити правильно, то злодій, зайшовши в ваш будинок, оклякне і не зможе і кроку зробити, поки його не покроплять святою водою. Звичайно, є спеціальні замовляння для злодіїв, але навіть якщо до вашого помешкання проникне заговорений злодій і зможе його покинути, він довго не проживе на цьому світі.

30 січня: прикмети погоди

  1. Тепла погода в цей день, обіцяє сильні морози найближчим часом.
  2. Відлига віщує ранню весну і хороший улов риби.
  3. Сонце тільки опівдні з’явилося – буде рання весна, а ось якщо сніг йде, то весна буде пізньою.
  4. Якщо вночі хмарно, то буде хороший урожай зернових культур.
  5. У місяці роги круглі – до ясної і морозної погоди.
  6. Ясний і тихий день – до морозу.
Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.