Основними завданнями невідкладної допомоги є збереження життя та зменшення страждання потерпілого. Утім, багато людей надають її неправильно через паніку та стрес або через незнання чи побутові міфи про те, як варто діяти у подібних ситуаціях. Яких помилок люди найчастіше припускаються? Чому так не слід робити? Як треба допомагати насправді?
Джерело: Куншт.
Помилка 1: Робити штучне дихання дорослим «рот у рот» під час серцево-легеневої реанімації
Люди часто кидаються допомагати іншим, забуваючи про власну безпеку. Наприклад, під час виконання незнайомцеві штучного дихання «рот у рот» є висока ймовірність заразитися інфекційною хворобою або додатково до серцевого нападу інфікувати постраждалого.
Як слід робити: У 2008 році Американська асоціація кардіологів (ААК) оновила рекомендації щодо серцево-легеневої реанімації, порадивши не робити штучне дихання «рот у рот» стороннім людям. Експерти ААК довели, що звичайний непрямий масаж серця такий самий ефективний, як і масаж серця, комбінований із диханням «рот у рот».
Проте маленькі діти і потопельники все ж потребують штучного дихання. У такому разі дитині мають допомагати батьки чи інші родичі, а рятувати потопельника ліпше із використанням спеціальних масок-клапанів, носової хустки чи шматка чистої тканини. Їх треба покласти на рот постраждалому перед виконанням штучного дихання «рот у рот» і використовувати як захисний бар’єр.
Якщо ви побачили непритомну людину із підозрою на серцевий напад, слід обома руками почати робити непрямий масаж серця, сильно і швидко натискати людині на центр грудної клітки. У разі доступності автоматичного зовнішнього дефібрилятора (вони є, наприклад, у київському метро та на деяких вокзалах), варто прочитати інструкцію і почати його застосовувати. Якщо постраждалому не потрібна електростимуляція, апарат це визначить самостійно і подасть сигнал. Накладки дефібрилятора, які використовуються для подання електричного струму на серцевий м’яз, також працюють як сенсори і можуть розпізнати електричну активність, притаманну для серцебиття.
Помилка 2: Мастити опіки олією або жирною маззю
Це поширений народний засіб лікування опіків, утім він є помилковим, адже жир сприяє збереженню тепла, що може спричинити подальше ураження тканин та ускладнити загоєння опіку.
Як слід робити: Краще промокнути обпечене місце холодною водою, аби полегшити біль. Саме прохолодна вода допомагає м’яко знизити температуру опіку, тоді як лід або крижана вода можуть ще більше пошкодити уражену шкіру, додатково спричинивши обмороження. Потім пошкодження варто висушити і нічого не накладати. Якщо з’явилися пухирі або місце ураження почало темніти, варто накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися до лікаря.
Помилка 3: Будити непритомних і давати їм понюхати нашатир
Втрата свідомості – це аномальний стан, під час якого людина частково або повністю не реагує на навколишнє середовище. Непритомність варіюється від сонливості до різкого падіння потерпілого, а в тяжких випадках може перерости в кому. На відміну від людини, що спить, непритомна не може повернути голову чи поворухнутися, коли їй незручно, а в складних випадках навіть може задихнутися. Тому нема сенсу намагатися розбудити непритомного, адже постраждалий вас не почує або не зможе відреагувати.
А що з нашатирем? Солі амонію використовували для повернення людини до свідомості десь від XVII століття. Аміак подразнює легені, викликаючи рефлекс вдиху, покращуючи дихання та підвищуючи рівень кисню в крові. Утім, у великих концентраціях випари амонію можуть пошкодити слизові оболонки носа і/або рота. Крім того, якщо ненароком змочену нашатирем тканину піднести ближче ніж 10 сантиметрів до носа, людина може рефлекторно поворухнути шиєю, а не лише дихальними м’язами. Це небезпечно в тих випадках, коли непритомність викликана травмою і в людини може бути пошкоджений хребет. Ба більше, ефективність аміаку для покращення стану пацієнта достеменно не доведена, тому не варто ризикувати і наражати потерпілого на небезпеку.
Як слід робити: Якщо ви бачите людину, яка видається непритомною, легенько доторкніться чи обережно потрясіть за плече, однак якщо постраждалий виглядає травмованим, його ліпше самостійно не рухати, адже існує ймовірність пошкодження хребта. Коли немає травм і людина дихає, її слід за можливості покласти горизонтально, піднявши ноги на 30 см вище від рівня серця. Це допомагає організму ліпше регулювати тиск та покращувати кровообіг. Послабте ремені та одяг, що стискає. Утім, якщо потерпілий блює і має кровотечу з носа, його варто покласти на бік, щоб він не захлинувся кров’ю чи блювотинням.
Якщо людина не дихає, варто перевірити прохідність дихальних шляхів і почати серцево-легеневу реанімацію.
До прибуття медиків слід підтримувати потерпілого в теплі під ковдрою чи за допомогою верхнього одягу. Це необхідно для того, щоб допомогти утримувати сталу температуру тіла.
Натомість Національна служба охорони здоров’я Великобританії наводить загальну позу відновлення непритомних, яку прийнято застосовувати для всіх, окрім осіб із пошкодженнями хребта. Спочатку слід помістити людину на підлогу, поклавши руку, яка опинилася на землі, перпендикулярно до тіла долонею догори. Іншу руку слід зігнути в лікті та підкласти під голову потерпілому.
Обережно підтягніть коліно до зігнутої в лікті руки, утворивши прямий кут, а ногу, що опинилась на підлозі, випрямити. За рахунок цього тулуб переміститься на бік. Потім трішки підніміть підборіддя, нахиливши голову назад. Це допоможе відкрити дихальні шляхи. Важливо також перевірити, чи блювота, згустки крові або інші предмети не блокують дихання непритомного.
Якщо у потерпілого є підозра на травму хребта, його не можна рухати самостійно. Слід лише звільнити дихальні шляхи, обережно відкривши пальцями нижню щелепу, але в жодному разі не спричинивши рух шиєю.
Помилка 4: Витягати язик/класти в рот ложку, якщо людину судомить.
Те, що під час судом людина може проковтнути язика – поширений міф. Постраждалий при судомах дійсно не контролює м’язи, але вуздечка – перетинка, яка знаходиться під язиком – тримає його і не дає людині вдавитися власним язиком. А от вкладеною до рота ложкою чи іншим предметом потерпілий може вдавитись. М’язи щелепи також часом судомить, тому людина може прокусити язик, або пошкодити зуби об ложку чи інший предмет.
Як слід робити: Є багато різних типів нападів судом, більшість з яких закінчується протягом кількох хвилин. Центр контролю і запобігання захворюванням США наводить загальні поради для людей із судомами:
- – залишайтеся з людиною, допоки не закінчиться напад і вона не прийде до тями;
- – допоможіть їй сісти;
- – розкажіть людині, що сталося;
- – намагайтеся заспокоїти потерпілого і дізнатися, чи має він/вона якісь специфічні хвороби, наприклад епілепсію;
- – запропонуйте викликати таксі або попросити знайомого, щоб приїхав по потерпілого.
Якщо у людини стався епілептичний напад, її варто опустити на підлогу для зменшення ймовірності додатково травмуватися при падінні. Також слід зняти окуляри і послабити одяг (краватку, ремінь, комір). Приберіть предмети довкола, об які людина може вдаритись, і покладіть під голову щось м’яке, щоб полегшити удари об землю під час конвульсій.
Помилка 5: Бити по спині, якщо людина вдавилася, але кашляє (часткове удушення, а не повне).
Коли шматок їжі «потрапляє не в те горло», першою реакцією організму є кашель, який допомагає звільнити дихальні шляхи від шматків їжі чи рідини. Багато хто вірить, що стукаючи людину по спині, вона/він допомагає швидше звільнити дихальні шляхи від стороннього тіла. Мовляв, удари ще більше подразнюють місце, де перебуває їжа чи рідина, кашель посилюється, горло звільняється і людина починає вільно дихати. Утім, під час постукування по спині шматок їжі може як вийти назовні через ротову порожнину, так і провалитися глибше в трахею, повністю перекривши доступ повітря до легень потерпілого. Людина почне задихатися.
Як слід робити: У такому разі слід намагатися максимально заспокоїти потерпілого і попросити зробити 3–4 повільні вдихи й різкі видихи. Під час видихів слід нахилитися так, щоб дихальні шляхи набули максимально горизонтального положення, це полегшить проходження шматка назовні.
Помилка 6: Обробляти рани спиртом, зеленкою, перекисом водню з метою дезінфекції незначних пошкоджень.
Нас усіх з дитинства вчили, що рани слід обробити йодом, зеленкою або перекисом водню для того, щоб не розвинулася інфекція. Насправді жоден із цих засобів не покращує ситуацію: 3% перекис водню не знезаражує рану, він просто не здатен убити бактерії, тоді як спиртові розчини йоду чи зеленки при прямому нанесенні на рану додатково подразнюють ушкоджену тканину і навіть можуть спричинити опік.
Розчин перекису водню на 30% справді має антисептичні властивості, утім така концентрація Н2О2 спричинить сильний хімічний опік.
Перекис водню на 3% можна використовувати лише для промивання рани, у жодному разі не покладайтеся на нього як на спосіб знезараження.
Про зеленку як засіб дезінфекції не зазначено у жодних медичних рекомендаціях, хіба у радянських і пострадянських. Йод насправді є дієвим антисептиком і сприяє загоєнню ран, але не як спиртовий розчин йоду, а в інших розчинах, як-от повідон-іод.
Попри те, що спирт може подразнювати тканини, у випадку відсутності інших засобів знезараження ран можна використати етиловий спирт, утім у концентрації не вище ніж 70%. Бактерицидний механізм дії спирту пояснюють тим, що він денатурує білки бактеріальних мембран, а білки краще денатурують за наявності води. Концентрацію у 70% підібрали емпірично, коли побачили, що саме за співвідношення 30% води, 70% спирту гине найбільше бактерій у короткий проміжок часу.
Як слід робити: Варто промити рану водою без мила. За потреби зупинити кровотечу можна, просто на деякий час притиснувши до ушкодженого місця чисту тканину. Видимі частинки бруду вийміть за допомогою пінцета. Накладіть на рану стерильну пов’язку. Якщо кров продовжить просочуватися, накладіть поверх неї ще кілька шарів тканини.
Помилка 7: Давати пігулки незнайомим людям, яким стало погано.
Коли ми проходимо повз і бачимо людину, якій стало зле, звичайною реакцією буде запропонувати допомогу. Утім, не можна давати будь-які ліки незнайомій людині на вулиці, якщо ви не лікар і не можете точно встановити діагноз. Ба більше, ви не знаєте, які супутні хвороби має людина і чи є у неї якісь алергії на медичні препарати. В такому разі ваша допомога може лише нашкодити.
Як слід робити: Варто запитати людину, як ви можете допомогти, у разі необхідності надати першу медичну допомогу. Якщо існує можливість запитати у людини чи має вона ліки від хронічних хвороб, за необхідності можна допомогти їй їх прийняти. Якщо з потерпілим це сталося вперше, слід негайно викликати лікаря, котрий зможе фахово встановити діагноз та прописати необхідні пігулки.
Помилка 8: Підставляти дзеркальце для перевірки дихання.
Дзеркало може спітніти через перенесення з холоду в тепло, і ви подумаєте, що людина дихає. Або навпаки: людина дихатиме рідко і переривчасто, потребуватиме допомоги, а ви побачите спітніле дзеркало і вчасно її не надасте.
Як слід робити: Впродовж 10–20 секунд перевірте дихання за системою «чую, бачу, відчуваю». Спостерігайте за рухом грудної клітини, відчуйте тепло, яке видихає потерпілий, почуйте рух повітря дихальними шляхами. Це можна зробити, схилившись максимально низько над обличчям та грудною клітиною постраждалого.
Помилка 9: Закидати голову назад при кровотечі з носа.
Мабуть, так робили чи не всі з нас. Але це поганий спосіб зупинки крові, адже при сильній кровотечі під час закидання голови назад кров стікатиме по носоглотці у дихальні шляхи або у шлунок. У першому випадку це ускладнюватиме дихання, а у другому подразнить слизову шлунку і може призвести до блювоти.
Як слід робити: Голову краще нахилити вперед, щоб кров стікала не всередину, а на землю. Ніздрі можна стиснути за допомогою чистої м’якої тканини, а на перенісся покласти холодний компрес. Якщо кровотеча не зупинилася протягом 10–20 хвилин, слід негайно звернутися до лікаря.
Помилка 10: Спиртові компреси або розтирання при гарячці.
Спирт швидко випаровується з поверхні шкіри, приносячи прохолоду. Утім при лихоманці це може призвести до ознобу і тремтіння, що є сигналом тілу «підкинути дров у пічку», тому невдовзі стовпчик термометра поповзе вгору.
Спирт швидко проникає у кров через шкіру та під час дихання, тому розтирання і спиртові компреси, особливо у дітей, можуть призвести до алкогольного отруєння і навіть до коми.
Як слід робити: При гарячці ліпше прийняти парацетамол чи ібупрофен, які мають жарознижувальну дію. Якщо висока температура приносить сильний дискомфорт, можна прийняти теплу (не гарячу і не холодну) ванну, що допоможе відчути швидке полегшення. Якщо протягом доби, попри всі маніпуляції, температура тіла тримається на рівні 39–40 градусів, слід негайно звернутися до лікаря.
