Вирок Шевченківського суду позивачі та їх прихильники називають справедливим та вважають, що він змусить лікарів задуматися. Натомість прибічники медика не вірять, що такий лікар, як Данков, міг вчинити все те, що йому інкримінували. На їхню думку, випадок, який розглядали в суді, був важким, і медик із ним не зміг впоратися.
Учора, 2-го листопада, у Шевченківському районному суді Львова оголосили вирок Олегу Данкову, завідувачу пологовим відділенням 3-ї міської клінічної лікарні. Його підозрювали у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті дитини під час пологів. Йдеться про справу понад трирічної давності – смерть новонародженої Злати Пудляк навесні 2014 року, пологи у матері якої приймав саме Данков.
Близько десятої ранку біля судової зали №1 у Шевченківському районному суді Львова вже була група людей. Потерпілі по справі – подружжя Мар’яни Павлик та Остапа Пудляка разом із родичами та людьми, які їх підтримують. Вони трохи напружені перед останнім фіналом кількарічного пошуку відповіді на запитання про те, хто винен у смерті їхньої дочки.
Незабаром у невеликому коридорі перед залою стає дуже тісно – приходять журналісти, а за ними група підтримки Олега Данкова – медпрацівники та матері, які народили дітей у цього лікаря і завдяки його професійності. Щойно вони заходять у залу, яка не надто більша за коридор, стає не лише вельми тісно, одразу ж змінюється атмосфера, вона згущується і відчутно, як флюїди неприязні між антагоністами заповнюють простір. Пориви вітру за відчиненим вікном лише додають зловісні нотки.
Саспенс зростає: заходить суддя, зал встає, а підсудного все ще немає – всі чекають на нього, стоячи якусь хвилину, Данков заходить і суддя розпочинає зачитувати вирок.
Позивачі та підсудний наступної години сидять по різні боки столу. Мар’яна Пудляк час від часу дивиться на лікаря, той теребить руками газету і поглядом «пропалює» стіл. Усім учасникам процесу його фінальний акорд дається нелегко, бо і батьки, і лікарі знову пропускають крізь себе ті трагічні години та події.
Коли суддя доходить до подробиць перебігу пологів, дій та маніпуляцій, які проводили медики, плечі Мар’яни Пудляк мимоволі здригаються, чоловік обіймає дружину за плечі, бере її руку і гладить.
Лікар, навпроти, мне газету, його жовна ходять, видно, що слухання вироку йому також не дається легко.
Суддя продовжує читати вирок, з якого випливає, що спостереження за Мар’яною Павлик, лікарем якої був Олег Данков, у 3-й міській клінічній лікарні проводили не в повному обсязі, а дії самого лікаря не відповідали вимогами клінічних протоколів.
Експерти у висновках зазначали, що якби вчасно були проведені відповідні обстеження та був виявлений дистрес плоду, то можна було прийняти рішення про кесарів розтин і врятувати дитину.
Судово-медична експертиза вказала на існуючий причинний зв’язок між допущеними порушеннями з боку лікаря акушер-гінеколога Данкова і смертю дитини. У висновках експерти наголошували, що не були належно оцінені ризики й не обрано правильну тактику ведення пологів, проводилося витискання дитини та порушення тактики накладення акушерських щипців.
Група підтримки потерпілих знимкує все на телефони, для них слова про неправильні дії лікаря як урочистий гімн – нарешті хоч хтось доб’ється правди в суді і когось покарають. На обличчях жінок з іншого «табору» читається скепсис: медики, як ніхто інший знають, як буває, коли все трапляється миттєво і лікар упродовж лічених секунд має ухвалити єдино правильне рішення, від якого все залежить. Мами, які народили дітей завдяки Данкову, чудуються, як все те, що читає суддя, може стосуватися цього лікаря.
До оголошення вироку ходили чутки про те, що медикові «дадуть» умовний термін, тож коли суддя зачитала речення про рік ув’язнення, для групи підтримки Данкова це стало справжньою несподіванкою. Обличчя родичів немовляти потиху проясняються, вони домоглися справедливості в суді, до них підходять знайомі та обіймають. Данков швидко залишає залу суду, він не хоче давати жодних коментарів.
Натомість виникає словесна суперечка між медиками та людьми, які вважають, що їхні діти загинули через лікарські помилки. Медики голосно говорять про те, що суд перетворили на шоу, і риторично запитують про те, хто буде приймати пологи, якщо садити таких лікарів, як Данков. З іншого боку лунає: «Нарешті визнали вашу халатність! Ви навіть не вибачалися ні разу за свої помилки!». Суперечка перекочовує в коридор. Молода жінка зі сльозами на очах розпачливо гукає: «Я не вірю в те, що Данков міг таке зробити, він від мене не відходив».
Атмосфера дуже напружена. Остап Пудляк у розмові з журналістами сказав, що сподівається, що цей вирок спонукає замислитися медиків над тим, що за свої вчинки і помилки треба відповідати. На закиди про те, що він з дружиною перетворили процес на шоу, він заперечив і додав, що скористався законним способом захистити свою родину, а суд намагалися перетворити на шоу ті хто його в цьому звинувачує.
Подружжя чекає, поки їхні опоненти не вийдуть із зали та приміщення суду, побоюючись агресії з їхнього боку. Коли вони виходять на вулицю Січових Стрільців, то все одно наражаються на словесні образи. Прихильники Данкова, серед яких кілька матерів з малими дітьми, кричать їм услід «Ганьба!», але все обходиться без подальшої ескалації.
Підходжу до жінки з двома дітьми, які народилися у відділенні Данкова, її звати пані Галина. «Я співчуваю їм, але це можна у всьому винуватити лікаря, це могла бути звичайна випадковість. Це лікар, який допомагав людям у безнадійних випадках. Тут був важкий випадок, не можна винуватити лише лікаря», – сказала вона.
До нас підходять інші жінки. Одна з них оповідає, що народила в Данкова шестеро дітей і з кожною дитиною лежала попередньо в лікарні по тижневі чи по два. «Я ні разу не бачила з його боку не такого виконання своїх обов’язків чи щоби він щось не так робив. Не бачила ні одної жінки, яка би була незадоволена ним», – розповіла вона.
Жінки в один голос називають вирок несправедливим, бо не вірять, що лікар Данков міг неналежним чином виконувати свою роботу, адже він, за їхніми словами, завжди приходить на допомогу, а в суді все можна підстроїти.
Збоку стоїть подружжя, яке підтримувало позивачів. Жінка – Тетяна Стронціцька, яка втратила дитину в тому ж пологовому на Раппопорта і зараз цей випадок розслідують правоохоронні органи
Вона вважає, що вирок Данкову – справедливий, а на закиди з боку прихильників медика відповіла: «Ті батьки, в яких все добре пройшло, звичайно, що вони не вірять. Вони народили прекрасних дітей і їх виховують. А мама, яка втратила дитину в цьому лікаря, не може так сказати. Як вона може йому дякувати, якщо поховала свою дитину. Вони цього не зрозуміють ніколи. Ніхто з них в житті не зрозуміє біль тієї мами», – підкреслила Тетяна Стронціцька.
Тарас Базюк, “Твоє місто“
Підтримайте проект на Patreon
