Словник галицької кухні

· Зупа – суп. Слово в основі французьке, до нас втрапило по німецько-польському ланцюжку. Різновиди зуп з оригінальними назвами: фасолева, яринова, помідорова.

· Росіл – бульйон. Не плутати з розсолом.

· Квасковий борщ – те саме, що й щавлевий.

· Кулеша. Не плутати із загальноукраїнським “кулішом”, кулеша – це мамалига (кукурудзянка), зварена негусто і заправлена маслом і сметаною.

· Кармонадлі – відбивні.

· Пироги – вареники.

· Вушка – маленькі пироги, краї яких зліплені. Начинка в наших вушок переважно грибна. Традиційна різдвяна страва.

· Налисники – тонкий млинець, в який загортають якусь начинку. Паштетиками (не плутати з паштетом) називаються ті самі налисники, але обсмажені в сухарях.

· Пляцки. В даному розділі означає деруни, але має й інше значення і тому потребує уточнення “пляцки з тертої бульби”.

· Клюски – різновид макарону.

· Палюшки. Від польського “пальчик”. Нагадує галушку. Тільки що до тіста додається варена бульба.

· Біґос – тушкована капуста зі свининою, шинкою, корейкою, шпиком, ковбасою.

· Сос або мачанка, або поливка – соус.

· Насамперед, в однині не той граматичний рід. Не “салат”, а “салата”.

· Мізерія. Салатка з дуже дрібно нарізаних огірків плюс цибуля, плюс сметана або олія. Можна ще й помідори.

· Пляцок (мн. пляцки). Пиріг (торт) з кремом, фруктами, ягодами. Пляцки значно нижчі від тортів, прямокутної форми.

· Бішкопти – бісквітові тісточка.

· Накипляк – пудинг, запіканка.

· Цвібак – бісквіт, цвібакове тісто – бісквітове тісто.

· Крухе тісто – пісочне.

· Французьке тісто – листкове тісто.

· Птисі – заварне тісто, еклери.

· Ніци – збиті білки, безе. “Ніц” від польського “ніщо”, бо ці тісточка дуже легенькі.

· Маса – крем.

· Люкер – не лікер, а поливка, якою поливають пляцок, вона потім повинна застигнути.

· Струцля. По-справжньому це би мав бути “штруцель з яблуками”, але чомусь так прийнято називати теж велику плетену булку, яку ставлять на стіл на Різдво та Великдень. Переважно її не їдять, вона має символічне значення. Тому у деяких лінивих господинь вона багаторазова, від Різдва до Різдва.

· Андрути – слово, вже майже витіснене загальноприйнятим “вафлі”.

· Канапка – бутерброд.

· Цинамон – кориця.

· Коляндра – коріандр.

· Бібкове листя – лаврове листя.

· Родзинки – ізюм.

· Міґдали – мигдаль.

· Поташ – сода.

· Муштарда – гірчиця.

· Паприка – червоний перець. Наголос на другому складі. З паприкою галицька кухня поводиться обережно, але можна її додати до сиру, тоді він використовується для приготування канапки.

Слово “овочі” колись вживалося у значенні “фрукти”, а теперішні “овочі” тоді називалися “яриною”.

· Бульба (бараболя) – картопля.

· Фасоля – квасоля. Різновиди: яськова фасоля – така велика, з неї легко злазить шкірка, шпарагова фасолька – її їдять разом зі стручками.

· Каляфйори – цвітна капуста.

· Пора – порей.

· Калярепа – кольрабі.

· Кріпець – кріп.

· Шпінак – шпинат. З дитячої молитви: “Боже, клади вітаміни в шоколад і тісточка, а не в шпінак і тран”. До слова, тран – це риб’ячий жир, а шоколад може називатися теж “чоколяда”.

· Афини (яфини) – чорниці.

· Трускавки – полуниці.

· Ґоґодзи – брусниці.

· Цитрина – лимон.

· Помаранча – апельсин.

· Морва – шовковиця.

· Гечі-печі – шипшина

· Мельон – кавун.

· Морелі – абрикоси.

· Дактилі – фініки.

· Мармоляда, мармуляда. Звичайно, мармелад, але частіше є синонімом слова “повидло”.

· Галяретка. Те саме, що й желе.

· Конфітури. Те саме, що й варення.

· Лєґуміни – смаколики, вишукані солодощі.

· Льоди – морозиво.

· Селедці, тобто оселедці.

· Пструги – те саме, що форель.

· Логаза – ячна (ячмінна) крупа.

· Риж – рис.

· Ґрисік – манка. Ґрисікова каша – манна каша.

· Начиння – посуд.

· Баняк – каструля, банячок – каструлька.

· Ринка – широкий і невисокий баняк, в якому добре щось смажити.

· Пательня – сковорідка.

· Бритванка – форма для випікання.

· Кохля – черпак, ополоник. Кохелька – маленька кохля.

· Рура, братрура – духовка.

· Салятерка. Мисочка, з якої приписувалося їсти салату, але насправді можна їсти більше страв.

· Горнятко – чашка.

· Філіжанка – маленьке тонкостінне горнятко, з якого прийнято пити каву. “Якби мені зранку кави філіжанку”.

· Гальба – те, з чого п’ють пиво. Від німецького “halben” = півлітри і справді означає лише півлітровий пивний жбан.

· Мищатко – маленька мисочка.

· Карафка. В неї колись наливали високоградусні напої або звичайну воду. Ще це основа прізвища талановитої художниці і аристократки Софії Караффи-Корбут.

· Збанок, дзбанок – глечик.

· Келішок — маленька чарочка. Зменшувальне від слова “келих”.

· Валок – те саме, що качалка, ним розкачують тісто.

Ще одне уточнення: “рецепт” у нас називають “переписом“.