В серпні у Львові відбувся воркшоп, на якому планували обговорити концепію розвитку Львівської кераміко-скульптурної фабрики, проте наразі не вдалося напрацювати жодних кроків, спільного плану дій немає. Про це повідомляв перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Джерело: Tvoemisto.tv.
«До нас звернулись представники різних середовищ митців щодо інформації ЛКФС. Вони хотіли знати, яка ситуація. Позиція міської ради однозначна: ЛКСФ має бути відроджено, там має бути мистецький простір. Ми домовилися провести спільну зустріч зі Спілкою художників, у власності якої є обʼєкт, і управляючою компанією. Ми всі бачимо, в якому все стані», – сказав він у коментарі Tvoemisto.tv.
Зауважимо, що у серпні 2021 року виконавчий комітет ЛМР видав містобудівні умови і обмеження на нове будівництво впритул до території кераміко-скульптурної фабрики. На вулиці Мучній, 32 планують збудувати спортивно-оздоровчий комплекс з апарт-готелем, вбудованою підземною автостоянкою та трансформаторною підстанцією. Саме через це будівництво у місті тоді й заговорили про фабрику, побоюючись, що її забудують.
Проте у Львівській міські раді наголошують, що на Мучній,32 може бути виключно мистецький простір і жодної забудови.
Директор фабрики та заступник голови Національної спілки художників України Ігор Гавришкевич вважає, що тут можна організувати великий мистецький центр. За його словами, дозволяє і площа, і місце розташування.
«Тут можна зробити, наприклад, галерею. Відвідувачі можуть спостерігати за роботою митців: як працює художник по металу, кераміст. Можна показати скульптури різних періодів. Від нас є вихід на Кайзервальд. Все це можна поєднати і організувати чудові екскурсії, могли б працювати гіди», – каже Гавришкевич у коментарі Tvoemisto.tv.
Спілка художників уклала спеціальну концепцію щодо розвитку ЛКСФ, але для цього потрібні інвестори. Таких, які б зацікавились проєктом, поки що митці не знайшли. Богдан Гавришкевич вважає: якщо охочих вкладати кошти нема, долучитись фінансово могло б і місто. Художник упевнений, що приміщення у митців хочуть забрати і забудувати територію. За його словами, розвивати і втілювати свою концепцію у життя він не може ще й тому, що йому у цьому «заважають».
Гавришкевич скаржиться на компанію-управителя «Акрополь», яка займається фабрикою фактично від початку її заснування. Зараз Спілка художників хоче розірвати договір з управителем і навіть звернулася до суду, адже, каже директор ЛКФС, управитель не виконує покладені на нього обовʼязки. Він припускає, що саме такими методами занепалу фабрику намагаються забрати у Спілки художників.
Зауважимо, що Спілка художників у Львові мала чимало майна, яке втратила зі скандалами. Раніше у коментарі Tvoemisto.tv журналістка, правозахисниця та громадська активістка Ірина Юзик казала, що у 2014 році виявилося, що адвокат Ростислав Оленчин, який є власником «Акрополю», якимось чином привласнив собі майже усе майно Спілки художників. Згідно з розслідуванням, яке у 2014 році проводила журналістка, Спілка художників загалом мала кілька приміщень, а зараз на їхньому місці вже зовсім інші заклади.
Нагадаємо, що Національна спілка художників заснувала ТЗоВ «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» у 2009 році, Ігор Гавришкевич є її керівником. Він каже, що формально майно кераміко-скульптурної фабрики перейшло до цього ТзОВ. Спілка художників найняла управителя свого майна – компанію «Актороль». Вона мала б допомагати митцям з юридичними нюансами, відстоювати право на пільги. Так, компанія «Акрополь» стала розпорядником майна фабрики. Земля під фабрикою належить місту.
