Реклама на зламі ХІХ-XX ст.: написи-привиди, неон та бізнес Шухевича

Слово “реклама” має латинське коріння та означає “вигукувати, голосно кричати”. Основним завданням реклами є прагнення привернути увагу до чогось важливого, а у сучасному світі ще й задля заохочення до покупки товару. То ж якою була реклама у Львові, коли вона тут з’явилась та яким чином вона пов’язана з генерал-хорунжим УПА Романом Шухевичем.

Джерело: Бюро спадщини.

Одними із перших рекламних текстів вважаються написи на стінах Давнього Риму, які повідомляли про бої гладіаторів та про різні комерційні пропозиції у місті.  У княжому Львові, як і в інших європейських містах, реклама була частиною звичного життя міста і подавалась у вигляді оголошень. Окремими видами інформаційних повідомлень надалі ставали написи на будинках, які ми звикли називати написами-привидами, а згодом, у ХІХ-ХХ ст., поширилась і світлова реклама.

Написи-привиди

Написи-привиди  виконувались вручну на фасадах будівель та інформували про перелік продуктів, товарів чи про компанії, що розміщувались у будинку в минулому. Зазвичай їх датують кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Здебільшого збережені донині написи розміщені на колишніх крамницях. 

У Львові є написи різними мовами – їдиш, українською, німецькою, польською. Це основні чотири мови, якими розмовляли у довоєнній Галичині. Найбільше збережено написів саме польською мовою, проте трапляються ще й угорською та латинською.

Ці написи здебільшого приховані під шарами пофарбування та стали видимі лише тоді, коли фарба та тиньк зносились, потріскали та почали відшаровуватись. Такі написи також віднаходили під час реставраційних робіт.

Один із таких написів збережено на будинку на вул. Леся Курбаса, 10/вул. Тиктора, 3. У міжвоєнний період тут функціонувала молочарня. Про це відомо із написів на фасаді з переліком молочних продуктів, які були у продажі. Кожна колонка була написана іншою мовою — івритом, німецькою і польською.

На архівному фото бачимо як виглядали ці написи тоді, а зараз вони відновлені.

Ще один приклад збереженого та відновленого напису маємо на фасаді будинку на пл. Ринок, 10. Під час влаштування кав’ярні, у процесі робіт, було виявлено т. зв. написи-привиди. Їх вирішили законсервувати та відновити у вигляді зондажів.

Часто такі написи фіксують і в середині будівель. Наприклад в одному із будинків на вул. Князя Романа, у якому у міжвоєнний період функціонувала профспілка нафтової промисловості та профспілки нафтопродуктів — про що й повідомляють написи-привиди.

Завдяки свідомим власникам, низка таких написів реставровані та надалі прикрашають фасади будівель. Як у випадку з кав’ярнею “Штука”, що на вул. Котлярська, 8, де збережені та відновлені автентичні написи-привиди. Основна ідея та настрій кав’ярні – можливість поринути в мистецьку атмосферу Австро-Угорського Львова.

Ці написи нагадують про мультикультурне минуле та передають атмосферу міжвоєнного міста.

Світлова реклама

З початку 1900-х рр. у місті почали активно використовувати електричне освітлення, а це вплинуло на візуальне оформлення міста у вечірній час доби. У 1910 р. з’явились перші зразки світлової реклами. Новаторами у використанні такої реклами стали кінотеатри. Світлова реклама поетапно витісняє металеві вивіски, які найпоширенішими на вулицях міста. За формою і розміром вони були різними – літери заввишки в 1 метр на фасаді кінотеатру “Corso” (сучасна ресторація “Грушевський” на пр-ті Шевченка) або делікатні написи, що сягали у висоту лише  20 см на вивісці “Фрашка” (сучас. пр. Шевченка, 8) та мала “електричний калейдоскоп”, у якому з’являлися світлові геометричні фігури.

В основі світлової реклами міжвоєнних років були написи викладені електричними лампами, часто їх фарбували у різні кольори, або ж попередники “лайтбоксів” – скриньки зі скла з нанесеними зображеннями та підсвічені зсередини.

Новинками періоду були проєкційні апарати, що подавали зображення на екран чи тумбу – їх розміщували на будівлях, зупинках, вітринах і навіть фонтанах.

У міжвоєнний період у місті розробили концепцію заміни старих рекламних вивісок на нові, естетичні, розроблені за єдиним зразком. Почергово змінили мальовані металеві вивіски накладними об’ємними літерами та використали нові досягнення у системі освітлення – неонові лампи. Цю продукцію фірми “Philips” у Львові розповсюджував офіційний представник технічне бюро Льовіна, яке функціонувало на вул. Подлєвського (тепер вул. Гребінки). 

Перша українська рекламна фірма в Галичині

Роман Шухевич передусім відомий як громадсько-політичний діяч, проте мало хто знає про нього як про власника першої рекламної фірми у Галичині, що мала назву “Fama”, що з латини означає “розголос, поголосок, чутка, шепіт”. 

Фірма мала виконувати подвійне завдання: політичне й забезпечити фінансово-економічну базу для політичної діяльності ОУН. 

Спочатку це була скромна фірма, що збирала від різних установ оголошення й розміщувала їх у часописах. Окремим газетам послуги надавались зі знижкою. 

Насправді “Fama” мала бути легальними прикриттям інформаційної служби й діяльності ОУН у цілому. Тому за дуже короткий час були створені осередки фірми у різних містах та навіть за кордоном. Фірма мала низку відділів, що займались оголошеннями у пресі, кінорекламою, друкуванням рекламних буклетів, виготовленням фірмових вивісок і рекламних щитів, рекламними оформленнями вітрин (дизайн), організовували рекламні виставки і ярмарки.

“Fama” проіснувала з березня 1937 р. до вересня 1939 р., а її особливістю було те, що працівників набирали з-поміж колишніх політичних засуджених, які не могли знайти роботи, але були патріотами та добре надавалися до праці.

Рекламували люксову косметику, взуття, цигарки, зубну пасту, мед й олію та навіть жіночу білизну.

Фірма розширювала свою сферу діяльності, Богдан Чайківський запропонував створити фабрику з виробництва лимонаду. Так виникла фабрика содової води “Чайка”.

“Fama” не гребувала і чорним піаром. Вони поширили повідомлення про те, що з готелю “Жорж” о 10 ранку дівчина вчинить самогубство через нещасне кохання. Після того як під готелем зібралась преса, представники фірми скинули з даху велику ляльку, яка була обклеєна рекламою фірми.  

Стрімкий розвиток та подальше розширення фірми припинила Друга світова війна.

Реклама була частиною повсякденного життя міста, вона щодня супроводжувала мешканців по дорозі на роботу, на шпальтах газет та на вітринах магазинів. Часто реклама була витвором мистецтва та надавала будинкам особливого вигляду. Важливо є зберегти автентичні написи та відновлювати їх при проведенні реставраційних робіт на фасадах будівель, оскільки вони розкривають чимало таємниць міста кін. ХІХ поч. ХХ ст.