Міський заклад культури – в аварійному стані. Особливу небезпеку його даховій конструкції несуть снігопади. На ремонт необхідно 12 мільйонів гривень.
Про це у коментарі для “Еспресо.Захід” розповіла в. о директорки палацу Хоткевича Олександра Онишкевич.
Наскільки довго дах уже потребує повної реконструкції вона точно не знає, але востаннє тут ремонт робили ще у 80-х роках. Через патьоки на стиках, дах розгерметизувався.
“Зараз працюють наші юристи над підготовкою тендерної документації, щоб ми ще в цьому році встигли вибрати підрядника й отримати дозвіл ДАБІ з Києва, оскільки палац Хоткевича є пам’яткою архітектури місцевого значення. На рік, що минає, фінансування від міста не було, а на 2022-й просимо, щоб виділили повну вартість на ремонт. І, як тільки зима завершиться, хочемо розпочати роботи. Я ходила на комісію культури і нам пообіцяли, що поставлять у пріоритет на виділення коштів у повному обсязі”.
Попри те, що дирекцію палацу Гната Хоткевича запевнили, що кошти з міського бюджету на наступний рік врешті виділять, членові комісії культури Петру Адамику достеменно ще нічого не відомо. Каже – нема розуміння, скільки загалом дають грошей на наступний рік і що саме є в пріоритеті.
“На комісії ми сказали пані Бунді (директорці департаменту розвитку ЛМР. – Ред.): йдіть до міського голови і кажіть – є палац Хоткевича і там треба робити дах! Треба розставити пріоритети, щоби не було знову так, що почнемо робити, а заплатити не зможемо. Навіть, якщо це вже записано десь у стрічці, то насправді все одно нема гарантії, що гроші на певний проєкт будуть. А я, як депутат, не хочу, щоби ми когось дурили. Бо це також сім’ї та люди. Люди зроблять “мах роботи” для міста, а додому нічого не принесуть, бо місто не буде мати можливості з ним розрахуватися”.
Дах у палаці Хоткевича складається з двох частин – плоска та шатрова. Ремонт однієї з них завершать вже наступного місяця, – пояснює директорка Олександра Онишкевич. На цю частину роботи було виділено близько 5 мільйонів гривень. Утім, якщо не розпочати роботи другої частини даху – шатрової, то вже відремонтована покрівля може знову почати руйнуватись.
“Минулого року взимку, коли випав важкий сніг, балки зрушились з місця. Дах став аварійним, по ньому не можна ходити. Підрядники, які робили плоску частину даху, укріпили його, щоби не впав. Через те, що дах шатровий, весь сніг і опади стікають на плоский дах.
Тому з управлінням охорони історичного середовища вже узгодили, що дах буде плоским, не буде розгерметизації й стику між двома частинами. Дороблять ще один аварійний вихід на даху – це є 700 квадратних метрів відкритого простору. Як будемо цей простір використовувати, будемо думати вже після виконання всіх робіт з ремонту даху”, – пояснює Олександра Онишкевич.
Про те, що грошей на ремонт у 2022-му році можуть не знайти, вона не хоче навіть думати.
“Якщо грошей на дах не виділять, то я не знаю,скільки часу в такому стані він ще витримає. Ми вже зробили ремонт приміщень всередині, відкрили галерею. Ці роботи виконали як за кошти з загального фонду бюджету міста, так і за гроші з громадського бюджету та завдяки підтримці ґрантодавців та меценатів. Але це все не буде мати ніякого сенсу та жодної логіки, якщо ми не полагодимо даху”, – каже директорка.
До слова, окрім ремонту даху, реконструкції потребує також великий зал на 550 місць. За висновками пожежників, експлуатація залу неможлива через дерев’яні панелі, якими декорований зал. Також тут планують автоматизувати сцену, щоби спростити роботу для працівників і створити сучасний зал в центрі міста.
Вартість реконструкції концертного залу – 15 мільйонів. Загалом палац Хоткевича просить у міста на два інфраструктурні об’єкти 26 мільйонів гривень.
Довідково.
У палаці культури імені Хоткевича зараз функціонують театральні студії для дорослих та для дітей, вокальна студія, студія образотворчого мистецтва, танцювальні колективи (народного танцю і сучасного танцю). Зараз, після карантину, там займаються близько 600 дітей, а до карантинних обмежень було близько тисячі. Крім того, палац надає культурні послуги – там можна проводити кінопокази, лекції, конференції, зустрічі.
Ідея створити Палац культури виникла після протесту робітників 1924 року. Впродовж 10 років на будівництво виділяли 1% від щомісячної платні. Так назбирали 50 тисяч злотих і оголосили конкурс проєктів для втілення своєї мрії. Переможцями стали відомі архітектори Тадеуш Врубель та Леопольд Карасинський.
У вересні 1933 року будівлю завершили. І вже за рік у листопаді 1934 року Дім робітників громади міста Львова урочисто відчинив свої двері.
Під час німецької окупації тут певний час функціонував юденрат — орган управління єврейської громади у львівському гетто.
У 1993 році міський палац культури перейменований на честь Гната Хоткевича.
