Поїздки до рф, подарунки від батьків-пенсіонерів й успішні діти. Що відомо про новообраних членів ВРП

Оновити Вищу раду правосуддя і запустити її роботу — одна з умов подальшої євроінтеграції України. Під час війни цей орган мав би, наприклад, карати суддів-зрадників та колаборантів. Однак за два дні до повномасштабного вторгнення 10 членів ВРП звільнилися, тим самим паралізувавши роботу органу. 

Майже через рік, 11-12 січня, до Вищої ради правосуддя обрали вісьмох нових членів, необхідних для кворуму під час голосувань. Попри те, що відсіюванням кандидатів займалася Етична рада, де вирішальний голос мали міжнародні експерти, до ВРП потрапили судді із сумнівною репутацією. Принаймні так стверджують представники громадськості. 

hromadske розпитало новообраних членів, чому вони їздили в росію та окупований Крим, за що купили земельні ділянки та Lexus і чи родичі в рф не стануть причиною ймовірного на них тиску.

Сергій Бурлаков

У минулому адвокат із Харкова, нині — член Вищої ради правосуддя Сергій Бурлаков одягнув суддівську мантію у 2019 році. Тоді був обраний до Верховного Суду. 

Під час своєї адвокатської діяльності співпрацював із нардепом від забороненої нині партії ОПЗЖ Олександром Фельдманом.

«Олександр Борисович і члени його родини були моїми клієнтами. Ототожнювати мене, адвоката, з клієнтом недоречно», — каже Бурлаков у коментарі hromadske та наголошує, що після того, як він став суддею Верховного Суду, «всі зв’язки припинилися».

Також Сергій Бурлаков відвідував росію після 2014 року. Його батько — пенсіонер та громадянин рф. Запитуємо суддю про стосунки в родині, він відповідає так:

«Справді батько проживає не в Україні. [Я] їздив ще до активної фази. В Біблії написано: “Шануй батька і матір своїх”».

Мати Бурлакова, відповідно до досьє, яке опублікували представники експертного середовища, змогла придбати квартиру на Київщині, хоча не мала на це достатніх офіційних доходів. Новообраний член ВРП каже, що мама позичила гроші у батька, який живе в росії: 

«Зараз батько — пенсіонер. Це частково спадщина. Частково — від продажу будинку, який він успадкував від своєї матері. Батьки розлучені давно. І це відносини їх між собою. Після того як я надав і пояснення, і документи, в Етичної ради питань не виникло».

Чи може Бурлаков потрапити під вплив, якщо опиниться на території рф? Суддя впевнено відповідає: 

«В мене вистачає стійкості, аби ухвалювати незалежні рішення поза впливом будь-яких чинників».

Натомість експертка Центру протидії корупції Галина Чижик вважає, що під час перетину кордону створюються ризики для незалежності члена ВРП.

«Ми не можемо бути певними, що родичів на окупованих територіях або в росії ворог не використає для шантажу. росія може робити все що завгодно, аби руйнувати Україну зсередини. І ми точно не можемо бути певними, що, коли член ВРП постане перед вибором, він обере інтереси українського суспільства, а не намагатиметься вберегти своїх родичів чи майно».

Вона додає, що наявність родичів у росії не є підставою для звільнення судді й не може позбавити права бути обраним до ВРП. Але під час вибору кандидата у найвищий орган суддівського самоврядування «ми маємо зважати на цей фактор, а не закладати бомби уповільненої дії» до суддівської системи.

Юлія Бокова

Якщо Бурлаков відвідував територію росії, то його колега Юлія Бокова їздила в окупований Крим. У коментарі hromadske вона підкреслила, що мала для цього вагому причину — захворювання доньки. Мовляв, лише там її донька могла отримати належне лікування. На питання, чи не знайшлося медичних центрів в Україні або за кордоном, відповіла так:

«До 2017 року я взагалі не перетинала кордон України. Їй через хворобу було показане саме кримське повітря і кримське Чорне море».

У кримському профілакторії, де лікували доньку, за словами Бокової, працював її батько. Сама членкиня ВРП у 2010-2012 роках працювала на шахті імені Засядька, очолювала юридичну службу. Шахта входила до сфери впливу народного депутата від «Партії регіонів» Юхима Звягільського. Запитуємо, що пов’язує її з уже покійним політиком.

«Юхим Леонідович помер рік тому. Я пишаюся, що працювала на такому вугільному підприємстві, де я здобула дуже великий досвід. Особистих зв’язків не мала, тільки ділові».

Григорій Усик

Ще один суддя, який обрався до ВРП з Верховного Суду, — Григорій Усик. Експерти припускають, що Усик у 2009 році міг занизити вартість придбаних земельних ділянок. За два угіддя заплатив 117 тисяч гривень, хоча ринкові ціни були вчетверо вищі. Сам Усик пояснює, що зробив вдалу покупку:

«Я скажу те саме, що і сказав на Етичній раді. Якби на той час хтось з активістів приїхав і подивився на ту земельну ділянку на болотяній місцевості, то, мабуть, таких запитань не було». 

За словами Усика, аби привести ділянку до ладу, він засипав її землею. Крім того, активісти порахували, що задекларовані витрати судді на придбання майна і зведення будинку (а це 1 747 167 гривень), перевищують його доходи за 2000-2015 роки. Суддя ж стверджує, що у 2011-2013 роках отримував подарунки від батька-пенсіонера. 

«Він працював у господарстві. У батька були доволі гарні заощадження. У нього було дуже велике господарство. Було три самих лише корови». 

Через закритість співбесід Етичної ради громадськість не знає, як той чи інший кандидат пояснював походження своїх статків. А щоби зробити остаточні висновки, необхідно провести документальну перевірку, зазначає адвокаційний менеджер «Фундації Dejure» Степан Берко:

«Наші твердження базуються на деклараціях. На жаль, Етична рада, яка проводила відбір кандидатів, нічого не опублікувала. Якби процедура була відкритою, то можна було б почути обговорення і зробити якийсь висновок».

Тетяна Бондаренко

Привертають увагу і статки доньки членкині ВРП Тетяни Бондаренко. На Катерину Невзорову зареєстровано 45 об’єктів нерухомості, більшість із них — земельні ділянки на Київщині. Звідки кошти, суддя пояснює так:

«Донька рано вийшла заміж. Про своє життя і свою діяльність вони мені не повідомляють. Вони дуже багато працюють, мають трьох дітей».

Запитуємо, у якій сфері можна заробити такі гроші. Суддя відповідає: «Я не можу цього вам пояснити. Мене в ці події не втаємничують». 

Водночас в аналітичній довідці ЦПК вказано, що, згідно з декларацією за 2020 рік, суддя Бондаренко за 420 тисяч гривень купила у власного зятя Олексія Невзорова Lexus ES 300H. Через кілька місяців суддя обжилася ще одним Lexus RX 200T за 750 тисяч гривень. Громадські активісти стверджують, що обидві машини на ринку коштували дорожче, тож купувалися за заниженими цінами.

«Вони купувалися на вторинному ринку, і ціна їх відповідає їхньому звичному стану. Автомобілі купувалися не одразу. Один був придбаний, потім проданий і (куплений — ред.) інший», — відповідає Бондаренко. 

Її зять Олексій Невзоров працював заступником начальника одного з відділів прокуратури Київської області. Він, як пишуть «Наші гроші», приховував купівлю двох Mercedes, вказуючи вартість автівок 149 тисяч гривень. Так можна було уникнути фінансового моніторингу, який тоді діяв за законом. Був встановлений ліміт на готівкові розрахунки — до 150 тисяч гривень. Якщо сума більша, потрібно було пояснювати походження коштів. 

Крім того, на виборах 2019-го Олексій Невзоров балотувався у Верховну Раду, був 52-м у списку від ОПЗЖ. 

Олександр Сасевич 

Схожу історію з автівкою має новообраний член ВРП — суддя Львівського окружного адмінсуду Олександр Сасевич. У його декларації за 2012 рік вказано, що він придбав Suzuki SX4 того ж року за 149 900 гривень. Однак у коментарі hromadske Сасевич переконує: саме стільки тоді й коштувала така машина:

«Ви можете зв’язатися у Львові з салоном, який реалізує цей транспортний засіб, Suzuki, й запитати, скільки на 2012 рік була вартість такої машини».

Ще одну автівку — Volkswagen Passat 2013 року — суддя придбав за ціною близько 290 тисяч гривень. Перед цією покупкою Сасевич вказав у своїй декларації за 2013 рік, що його дружина отримала 287 тисяч гривень як «дарунок, приз чи виграш». У ЦПК пов’язують ці дві події: «Ймовірно, саме кошти й стали джерелом для придбання авто».

Проте член ВРП такі припущення відкидає: 

«Так просто збіглося в часі. У 2013 році мама моєї дружини подарувала будинок, який вона з батьком покійним побудувала. Це дарча частини будинку, який належить мамі дружини. При даруванні відбувається оцінка майна. І такий розмір встановив оцінювач на частину будинку. І тому в графі дарування — я так зазначив».

Олена Ковбій 

Членкинею ВРП стала суддя Олена Ковбій. Відома тим, що скасувала рішення Херсонської міськради про перейменування вулиці в Херсоні на честь Катерини Гандзюк. Пояснює це рішення так:

«Була порушена процедура ухвалення (міськрадою — ред.) нормативно-правового акту. Не було обговорення з громадськістю, з жителями цієї вулиці. Вони повинні були опублікувати на сторінці міської ради за 30 днів дату і час публічних обговорень».

Вона підкреслює, що «керувалася буквою закону», однак додає, що «серед мешканців Херсона до Гандзюк як до особистості було різне ставлення».

Ольга Попікова 

Новообрана Членкиня ВРП Ольга Попікова у своїх деклараціях за 2010-2013 роки не вказала жодного нерухомого майна, яке б їй належало. У 2015 році вказала, що з 21 жовтня 2003 року користується квартирою площею 80,02 метрів квадратних у Києві, власником якої є її батько. 

«Ця квартира була в мого батька, я в ній проживала і була прописана. Ми тоді подавали паперові декларації, й оскільки в мене не було там права оренди чи права користування, я, чесно кажучи, помилково вважала, що мені не потрібно її декларувати. Я в декларації писала місце проживання — ту квартиру, — але я її не зазначала як об’єкт. Це просто помилка».

Алла Котелевець

До ВРП також обрали суддю Харківського апеляційного суду Аллу Котелевець. У 2012 році ВККС надсилала рекомендацію про її звільнення. Підставою стало те, що під час розгляду справи про ДТП суддя безпідставно не врахувала результати судмедекспертизи, а потім ухвалила рішення про зменшення компенсації потерпілому. Рекомендацію ВККС відхилили.

Реформа провалюється?

«Судова реформа не вплинула істотним чином на суддівські призначення. Якщо порівняти тих кандидатів, яких судді щойно обрали членами Вищої ради правосуддя, з тими, яких обирали на з’їздах в минулі роки», — вважає експертка Центру протидії корупції Галина Чижик. 

Етична рада рекомендувала 16 кандидатів до Вищої ради правосуддя. Лише чотирьох з них експерти від громадськості визначили гідними.

«Міжнародні експерти — не панацея. Вони можуть зробити оцінку, коли стиль життя кандидата не відповідає його доходам. Але, на жаль, відсутність у них розуміння українського контексту зіграла з нами злий жарт. Якби разом з міжнародними експертами були й українські, від громадськості, я переконана, що результат був би зовсім інший».