На території львівського ринку «Вернісаж» проведуть археологічні дослідження. Про це під час брифінгу розповів директор НДЦ «Рятівної археологічної служби» ІА НАН України Олег Осаульчук.
Реконструкція Низького замку на пластичній панорамі
Територія ринку, між вулицями Низький замок, Театральною, Лесі Українки та проспектом Свободи, відома також як Низький замок – колишній двір князя Лева, сина Данила Галицького, побудований у 1270-х роках. Саме Низький замок і досліджуватимуть археологи, повідомляє zaxid.net.
Замовником археологічних робіт є управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Тендер виграв Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба». Вартість робіт становить понад 100 тис. грн.
Як розповів Олег Осаульчук, ці дослідження – попередні. Головна їхня мета – знайти муровані рештки Низького замку та розробити детальну програму археологічних досліджень на майбутні роки
«Рано чи пізно дослідження Низького замку мало би початись. Є ідея повністю дослідити Низький замок. Але не впевнений, що якийсь інвестор повністю покриє витрати на повномасштабне дослідження Низького замку, бо це треба досліджувати не тільки територію «Вернісажу», але й прилеглі вулиці», – каже Олег Осаульчук.
Роботи розпочнуть з понеділка, 23 жовтня. Самі розкопки триватимуть місяць. Площа розкопок становитиме 30 м2: через це торгові місця кількох продавців посунуть, та на роботу ринку загалом це не вплине.
Нагадаємо, що у вівторок, 17 жовтня, вночі на території «Вернісажу» невідомий на тракторі почав розкопувати асфальт і викопав яму. За словами Олега Осаульчука, ці дії не мають нічого спільного із роботами археологів.
«Хто пробував на тракторі знімати асфальт – нам невідомо, це зараз встановлюють відповідні служби. Підприємці кажуть, що в них є записи з камер відеоспостереження. Археологи не замовляли тракторів, ми будемо користуватись трактором з понеділка. Я вже казав, що то є або провокація, або велика дурість. Скоріш за все, це саме дурість», – вважає Олег Осаульчук.
Як відомо з історичних джерел, Низький замок спершу був дерев’яний, а потім його перебудували з каменю та цегли. Замок мав власні мури, вежі, рови і вали. Всередині княжого двору був палац, каплиця Святої Катерини з дерев’яною дзвіницею, суд, архів та в’язниця. Через пожежу 1565 року та постійну вологу від річки Полтви замок поступово був знищений. У 1802 році австрійська влада продала руїни фортеці, а з замкового каменю збудували частину кам’яниць на вулиці Краківській.
Підтримайте проект на Patreon
