25 червня 2015 року, у четвер, о 16:00, у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (головна будівля, пр. Свободи, 20) відбудеться відкриття виставки творів заслуженого діяча мистецтв України, завідувача відділу художньої кераміки Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, відомого художника-кераміста Тараса Левківа. Виставка приурочена 75-річчю від дня народження митця.
Львівську школу кераміки, яка займає вагоме місце в історії українського мистецтва другої половини XX ст., сьогодні неможливо уявити без творчого доробку Тараса Левківа. Художник працює на стику професійного декоративно-ужиткового мистецтва та традиційного народного промислу — гончарства. Застосовує широку палітру технік та матеріалів художньої кераміки. Окрім того, займається графікою й створює композиції у техніці інтарсії.
Тарас Левків народився 25 червня 1940 року в с. Мала Березовиця Збаразького р-ну Тернопільської обл. Закінчив відділ кераміки Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша та Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971, тепер – Львівська національна академія мистецтв). 1970 року у Львові відбулась перша персональна виставка художньої кераміки Тараса Левківа. 1972 року митець вперше представляв Україну на ІІІ Міжнародному бієнале у Валлорісі (Франція).
Незважаючи на період ідеологічної реакції 1970-х рр. Т. Левків продовжує активно творити. Його творчість еволюціонує у двох напрямах, кожен з яких виражає протест проти насаджуваних доктриною соцреалізму обмежень і постулатів. Перший – представляє сміливі експерименти в ділянці формотворення. Художник застосовує згеометризовані об’єми, які утворюються в процесі використання техніки гончарного круга, – циліндр, кулю, конус. У такому підході знаходимо аналогії з пластичним розумінням простору, властивим кубізму. Другий напрям свідчить про уміння втілити власні погляди та суспільно-політичні переконання в оригінальних асоціативних формах – “Квіти на камені”, “Оазис”, “Північне сонце”, “Квітучі пеньки”, “Вибух” та ін.
У 1980-х pp. у творчості художника стають помітними нові тенденції. Переважання об’ємів, утворених під час обертання гончарного круга, логічно трансформується в пріоритет космологічних мотивів. Крім кераміки, автор реалізує свої задуми в графіці та інтарсії. Проте у його “космосі” відбуваються події, пов’язані з земними проблемами – “Кам’яні вихори”, “Обережно, крихке”, “Космічний спрут”, “Реставрація планети” тощо. У цей період відбулось 17 персональних виставок митця, зокрема, у Ленінграді, Тбілісі, Тернополі та ін. Загалом художник взяв участь у понад ста регіональних, загальноукраїнських та міжнародних виставках, і з його творами малу змогу познайомитись глядачі в Японії, Польщі, Росії, Естонії. У 1999 р. на Всеукраїнському симпозіумі кераміки в Опішному художник здобуває одну з найвищих нагород. А у 2008 р. його номінують на Шевченківську премію.
До експозиції ювілейної виставки у НМЛ увійдуть твори останніх тридцяти років, що якнайповніше презентують вагомі періоди творчості митця у царинах кераміки, інтарсії та графіки.
