Головний військовий комісар Львівщини Олександр Тіщенко розповів Львівському порталу про вручення повісток та шлях мобілізованого від повістки до лав ЗСУ.
«Сьогодні територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, що у народі більше відомі як військкомати, чомусь нав’язують образ каральних органів. Довкола ТЦК зосереджується суцільний негатив, що лише шкодить нашій державі і грає на руку ворогові… На жаль, ми маємо багато надуманого страху і негативу навіть від тих людей, які мають законне право на відтермінування від служби за важливими життєвими обставинами.
На початку повномасштабної війни ми мали тисячі добровольців, які стали на захист України. І якби не робота територіальних центрів комплектування, невідомо, де сьогодні б була лінія фронту, де б точилися активні воєнні дії.
Законодавством України не прописано умов вручення повісток. Її можуть принести додому, на роботу, видати на блокпості чи навіть на відпочинку. Так нещодавно ми вручали повістки на гірськолижному курорті у Славському. І нічого протизаконного чи страшного у цьому немає.
Ми маємо розуміти, що при оголошенні мобілізації під час воєнного стану громадянський обов’язок кожного – самостійно прийти до військового комісаріату, не очікуючи повістки…
Повістки призначені передовсім для того, аби зорієнтувати військовозобов’язаного, до якої частини йому необхідно прибути, в який день та на котру годину. Для обліку громадян до територіальних центрів комплектування необхідно приходити без повісток. Це прописано у законодавстві України «Про військовий обов’язок і військову службу»…
Якщо людина проходила службу, то у військовому квитку вже прописано її військово-облікову спеціальність. Громадян, які мають військовий досвід впродовж останніх п’яти років, на пряму скеровують до військових частин. Тих, хто не служив або перебував у війську понад п’ять років тому, відправляють на місяць до навчальних центрів.
Коли мобілізований вже безпосередньо потрапляє до військової частини, командир проводить із ними бойове залагодження у постійному місці її дислокації. І лише тоді мобілізовані приступають до захисту держави. Відразу на передову без відповідних навичок нікого не відправляють. Це може бути винятком, коли люди мали реальний військовий досвід за останніх п’ять років і були звільнені в запас».
