Штаб Зеленського відрекомендував низку нових членів своєї команди. У списку експертів, поширеному штабом у вівторок, фіґурує колишній заступник голови Національної телерадіокомпанії Олександр Харебін як куратор інформаційної та мовної політик, а також загальнополітичних питань.
Про це повідомила аґенція “Інтерфакс-Україна”, покликаючись на повідомлення з виборчого штабу кандидата.
Харебін працював першим заступником гендиректора Національної телерадіокомпанії України у 2015-2017 роках. У листопаді 2013 року, після придбання Сергієм Курченком “Українського медіахолдингу”, став членом наглядової ради і операційним директором компанії.
Олександр Харебін має лояльне ставлення до спільної з Росією історії України та багаторазово виступав на захист становища російської мови.
У січні 2018 року в інтерв’ю телеканалу “Прямий” він висловив думку, що Україні слід триматися історичної спадщини Київської Русі та СРСР. “Україна, на мій погляд, чинить велетенську помилку, відмовляючись від минулого спадку – Радянського Союзу, от того, що є базовою цінністю для України. Навіщо ми віддали Велику вітчизняну війну Росії? На мій погляд, помилка”, – сказав Харебін.
“Чому ми не говоримо про російську мову як важливу частину спільноти українського, [спільноти] громадян України? Ми завжди чомусь бігаємо крайнощами. Відчуття, що чинній нинішній політичній еліті вигідно перекласти провину за свої помилки, за свою неспроможність – знайти зовнішніх ворогів. Якщо ти не розмовляєш російською – умовно кажучи, ти поганий українець або ти не українець… Образ ворога культивується”, – продовжив Олександр.
У середу Олександр Харебін написав на своїй сторінці у Facebook, що його слова про СРСР подали вирваними із контексту. “Щодо спадку Радянського Союзу і Радянської України як частини історії України і її державності… Перервана і вирвана з контексту фраза знову спрямована на розкол”, – написав він. Харебін порадив читати Ярослава Грицака “для розуміння контекстів і смислів”.
Низка українських політиків, причетних до інформаційної політики, закликали команду Зеленського та Харебіна оголосити ґарантії, що здобутки в галузі гуманітарної політики не піддаватимуться ревізії у випадку перемоги кандидата.
“Я не схильна критикувати людей, які поки що нічого не зробили. Критикувати треба за вчинки. Думаю, зараз важливо зайняти позицію і дати відповідь, чи буде продовжена політика із захисту українського та українськомовного інформпростору. І чи не буде спокус скасувати вже існуючі інструменти, над якими я особисто працювала чотири роки в [Верховній] Раді?” – написала на своїй сторінці у Facebook Вікторія Сюмар, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.
“Квоти на радіо та телебачення, протекціонізм українського книговидавництва та кіновиробництва – не були самоціллю. Це лише інструменти. Інструменти для запуску українського інформпростору, кіно, розвитку української музичної культури. Саме з такою метою ми це робили. Саме цього ми і досягли і дали певний імпульс для розвитку. Якщо ці інструменти забрати – ми повернемося до точки 5 років тому. Гарантовано. І перші паростки просто захлинуться у навалі російського продукту”, – застерегла Сюмар.
Натомість голова парламентського комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький заявив, що він категорично не сприймає позиції проти державної мови та діяльності Українського інституту національної пам’яті, а також прагнення “модернізованого СРСР”. “Ніхто не проти змін, навпаки. Але зміни можуть бути як крок вперед до розвитку, або як смертельний для країни стрибок у прірву радянського минулого. Гуманітарна політика – одна з небагатьох галузей, де нам вдалося досягти революційного поступу. І та сфера, яка дає надію на відродження України”, – зазначив Княжицький.
Нагадаємо, раніше політичний технолог Володимира Зеленського Дмитро Разумков заявляв про те, що Україні слід відмовитися від дражливих питань внутрішньої політики. “Проблема у тому, що в нас питання мови політики підіймають перед виборами, от у чому проблема. Насправді усе, що може розєднувати українців: віра, мова, територія, якісь історичні лідери – потрібно винести за дужки, принаймні доти, доки ми не закінчимо війну”, – сказав Разумков.
Представник Зеленського висловив скепсис щодо законопроекту про державну мову.
“Якщо казати про популяризацію української, то це слід робити, і це робиться сьогодні, насправді. Зазвичай нормальні держави ідуть шляхом “пряника”: створення пільгових умов оподаткування на продукти, які виходять українською, створення інших умов. Однак якщо ми кажемо про друковану продукцію, то змушувати випускати її певною мовою – це вплив на бізнес. Десь читають українською, а десь, за всієї поваги, ні. З російською така ж історія. Треба підходити зважено і популяризувати за допомогою економіки”, – сказав Дмитро Разумков, додавши, що “патріотизм не виміряти мовою”.
На його погляд, якщо потреба в мовному законі й існувала, то документ вартувало приймати до виборчої кампанії, “щоб сьогодні ніхто вже не відкривав рота і не казав, що це пов’язано з виборами”.
Підтримайте проект на Patreon
