Щорічно громадські діячі, а віднедавна й воїни з’їжджаються на малу батьківщину видатного українця, полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця, у с. Зашків Жовківського району, що на Львівщині, аби вшанувати його пам’ять.
Тут і досі розташована родинна садиба його батьків, а з 1990 року – це історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, що з 1993 року отримав статус державного і став відділом Львівського історичного музею, пише Вголос.
Зараз він зберігає не лише славу, пов’язану із діяльністю полковника, а й нагадує про боротьбу теперішніх воїнів батальйону ОУН, для яких цей славний українець став прикладом.
Науковий співробітник музею Оксана Яцкович розповіла «Вголосу»: експозиція музею розташована у чотирьох кімнатах родинного будинку Коновальців. Тут, зокрема, речі, що належали родині: ікона Святої Терези, серветка матері та крісло, в якому любив відпочивати батько Євгена Коновальця. Також меблі з римського помешкання полковника.
У першій кімнаті можна ознайомитися із дитячими та юнацькими роками полковника. У другій розміщені речі та документи, пов’язані із його військовою діяльністю у період 1917-1920 рр. «У третій – історія Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів на чолі з полковником Коновальцем, яка на той період була однією з найбільш революційних сил у боротьбі за відновлення незалежності України. А в останній кімнаті представлені експонати, що розповідають про трагічну загибель полковника», – додала працівниця музею.
Стіни будівлі зараз прикрашають також різноманітні фото та документи. Тут і родинні світлини родини Євгена Коновальця, які нагадують про те, що батьки голови Проводу українських націоналістів були вчителями, а дід і прадід – священиками. Також світлини дружини Ольги та сина Юрія.
Продовжуючи розповідь, Оксана Яцкович зазначила: є світлина будинку, яка нагадує час, коли тут мешкала родина Коновальців. Тоді це був один із найкращих будинків у Зашкові. «До 6-ти років Євген Коновалець проживав у приміщенні зашківської школи, де його батько був директором. У 1897 році родина переїхала у цей будинок, який спорудили у тому році, де зараз розташований музей», – уточнила вона.
Окрім родинних фотографій, стіни музею прикрашають також фото товаришів та однодумців Коновальця, а також видатних діячів, зокрема військових того часу. До прикладу, учасників бойових акцій УВО та ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина.
Поруч із фотографіями окремим блоком представлені документи з періоду навчання Коновальця у Львівському університеті. «І цікавим є те, що вибрані питання з історії Східної Європи, яку викладав голова Центральної Ради Михайло Грушевський. Є документи з «Просвіти» за 1910-1911 рр, коли він заповнював звіти при читанні, адже Євген Коновалець був секретарем «Просвіти», – розповіла Оксана Яцкович.
«У нас є і реконструйований одяг, який носив Євген Коновалець, будучи командиром корпусу Січових Стрільців, і навіть відзнака ради Корпусу, – продовжила співробітниця музею. – Також представлена копія однострою львівського гімназиста початку 20 ст. Коновалець навчався у Львівській академічній гімназії, а вже згодом вступив у Львівський університет на правничий факультет».
Вона розповіла і те, що у музеї серед експонатів збереглася навіть друкарська машинка того періоду, на якій друкували різні підпільні видання та листівки. А у серванті – столітня література – всесвітня історія у кількох томах, латинська граматика тощо. Коновалець знав і вільно спілкувався 8-ма мовами. Також презентовані фото листів Коновальця до відомого адвоката Володимира Старосольського.
Окрім речей, які нагадують про діяльність полковника та славу ОУН початку 20 ст, тут представлені й експонати, які розповідають про боротьбу теперішньої ОУН на фронті. Їх музею передали бійці однойменного батальйону.
«Тут і прапор батальйону, який раніше вивісив Василь Кіндрацький на найвищій точці шахти «Бутівка» біля Донецька. Через три дні після того, 28 травня 2015 року, його вбили. На прапорі зображений герб ОУН», – розповіла Оксана Яцкович.
Відразу біля музею – монумент полковнику. Його вставили з нагоди 100-річчя від дня народження Євгена Коновальця – 14 червня 1991 року перед будівлею. У ніч з 9 на 10 липня того ж року пам’ятник Є. Коновальцю висадили в повітря. Друге повернення полковника у бронзі відбулося 8 грудня 1991 року. Залишки першого понівеченого пам’ятника на подвір’ї музею-садиби тепер «свідчать про люту, споконвічну ненависть Московії до України, її лідерів та оборонців».
Тепер на цю частинку «святої української землі», як назвали її воїни-добровольці, щорічно 23 травня та 14 червня, на річниці загибелі та народження Коновальця, з’їжджаються на урочисті заходи ті, для кого Євген Коновалець став прикладом борця за волю України.
Підтримайте проект на Patreon
