Український історик і публіцист Сергій Громенко оголосив, що львівське видавництво «Локальна історія» відмовилося публікувати його нову книгу через наявність у ній цитат російських та радянських авторів. Про те, чому, на його думку, не можна уникати російських джерел у вивченні воєнної справи Сергій Громенко розповів у коментарі «Твоєму місту».
Сергій Громенко вважає, що військова історія без посилань на російські джерела, особливо у контексті війни, є неповною. Він підкреслює, що на відміну від літератури чи мистецтва, де можна уникати російського впливу, військова справа вимагає глибокого вивчення противника. Громенко навів приклад Валерія Залужного, головнокомандувача ЗСУ, який зберігає у кабінеті публікації Герасимова та навчався у нього.
«Війна має свою парадоксальну логіку, і знайомство з російською воєнною доктриною є необхідним для України, –коментує Сергій Громенко. – Використання текстів російських військових теоретиків не робить нас слабшими; навпаки, це дає нам перевагу в розумінні ворога».
Натомість публіцист зазначив, що не має претензій до самого видавництва, визнаючи його право на власну політику, та обере інше видавництво для друку.
«Нам потрібно вивчати російську воєнну науку і воєнну доктрину. В ідеалі, щоб кожен український солдат знав не тільки бойовий статут української армії, але і статути російської армії. І той, хто знає себе і знає ворога, і в ста битвах не буде в небезпеці, сказав Сунь-Цзи», – додав історик.
Водночас «Локальна історія» відреагувала на слова автора, детально пояснивши своє рішення. За словами головного редактора Віталія Ляски, книга Сергія Громенка, яка містить близько 900 цитат військових теоретиків, на 22% складається з висловлювань російських імперських і радянських військових діячів, зокрема таких як Олександр Свєчин, Олександр Суворов та Михайло Кутузов. Це, на думку редакції, вступає в конфлікт із принципами деколонізації.
«Для нас російські військові діячі стоять на одному рівні з Пушкіним та Достоєвським, – заявили у видавництві. – Ми не хочемо публікувати цитати осіб, що представляють російську імперську і радянську думку, оскільки це створює небажаний прецедент. Ми пропонували автору розширити українську частину книги, додати цитати західних військових теоретиків».
Видавництво запевнило, що їхня позиція не пов’язана із загальною забороною на російські цитати в науковій літературі.
Нагадаємо, що 23 жовтня стало відомо про звернення від українських та закордонних культурних діячів до ЮНЕСКО з проханням до президента Зеленського перенести розгляд рішення про «демонтаж одеської культурної спадщини». Зокрема, йшлося про памʼятники Пушкіну, Бабєлю, Жванєцкому до завершення війни.
Підтримайте проект на Patreon
