У селі Хоросно біля Львова діє незвичний Музей загиблих літаків. Особливий він тим, що це надбання групи ентузіастів на чолі з відомим львівським дослідником Андрієм Риштуном
Андрія Риштуна знають здебільшого як дигера, дослідника підземного Львова. Крім того, чоловік є мандрівником і таке своє хобі поєднує із ще однією сферою досліджень – пошуком розбитих літаків часів Другої світової війни.
Більше про музей розкаже “Еспресо.Захід“.
У громадській організації “Пошук літаків Другої світової війни на заході України” є 30 учасників, і хоч музеєм завідує сам пан Андрій, саме надбання музею є заслугою цілої групи людей.
“Ми шукаємо літаки з 2018 року і за цей час знайшли більше 80 різних літаків. Проте в самому музеї представлено 14 найбільш характерних бортів, які тоді літали. Є радянські, є багато німецьких і навіть два американські, на яких також літали москалі, бо це був лендліз“, – розповідає Андрій Риштун.
Найбільше шукають у Карпатах
Область пошуку літаків – це захід України, здебільшого Карпати, бо там були бої і часто літаки зачіпали гори та падали.
Як приклад, Андрій Риштун розповідає історію пошуку літака біля села Богрівка, який, за легендами, десь там упав. Дивним цей пошук був тому, що місцеві жителі говорили про небезпеку: біля літака підірвалися люди. Як виявилося, це був німецький Junkers-88 і в нього були касетні бомби. Це підтвердили знайдені дослідниками деталі. Ймовірно, десь на горі біля села Богрівка досі лежать касетні боєприпаси часів Другої світової війни та становлять небезпеку, однак, на щастя, добратися туди не так просто. А про сам літак та його історію всім охочим розкажуть у музеї.
“Літак при падінні часто розбивається і навіть згорає, тому факт наявності таких бомб є рідкістю. Це може свідчити про те, що пілот їх скинув, аби зробити літак легшим та набрати висоту. Це йому не дуже помогло, трошки ще покружляв і впав неподалік. Пілоти вижили, на місці там на скелі надряпали свої імена. А оскільки це був початок німецько-радянської війни 22 червня, то тут буквально за кілька днів були німці, тож пілоти врятувалися і вже з ними продовжили воювати“, – пояснює пан Андрій.
Приїжджали до музею й пілоти НАТО
Зі слів дослідника, з моменту відкриття музею, 2020 року, їх відвідували різні люди. Сюди приїжджають і шкільні екскурсії, і військові.
“До нас у музей приходять різні люди: і ті, кому достатньо загальної інформації, і спеціалісти. До нас навіть приїжджали натовські пілоти. Також приїжджають хлопці, які займаються виготовленням БПЛА та різних літачків й навіть беруть собі деяку інформацію на замітку для проєктування”, – розповідає він.
Нещодавно музей ГАІТЕТ (Галицьке авіаційне історико-технічне товариство) взимку передав їм частину своїх експонатів. Так Музей загиблих літаків поповнився, зокрема, кулеметом MG-131, який стояв спереду літака та призначався для збиття інших літаків.
“Також була його сухопутна версія, УПА з такого кулемета збила москальський літак. Ще недавно нам передали запалення від німецького літака Heinkel 111, на якому ми бачимо лейбл BOSH. Точно така сама наліпка, як у когось вдома є на якійсь побутовій техніці”, – додає Андрій Риштун.
Зараз частина групи пошуковців літаків захищає Україну від російських окупантів, відтак музей також поповнюється сучасними елементами, як-от двигун від “шахеда” чи шолом російського пілота.
Усі фото – Андріана Стахів
Підтримайте проект на Patreon