У Львові 1 листопада проведуть громадські слухання про зміну детального плану території у межах площі князя Святослава та вул. Ярослава Мудрого. Ідеться про наміри збудувати поблизу історичного центру міста дворівневий підземний паркінг на 200 машин із громадськими спорудами і укриттям для великої кількості людей. Міська влада неодноразово озвучувала ідею підземних паркінгів у центрі міста, але досі не було інвесторів, охочих взятись за це.
Ділянка, де планується будівництво, належить компанії PRAUD Investment. Її директор Марко Ткач і головний архітектор проекту Юрій Столяров розповіли ZAXID.NET про деталі будівництва.
Прецедент
Генплан Львова від 2010 року передбачав будівництво 8 підземних паркінгів лише у межах малого транспортного кільця міста, обмеженого вулицями Винниченка, Городоцька, Університетська та Стефаника. У 2017 році місто вже говорило про два підземні паркінги в центрі – на площі Петрушевича та на площі перед ЛНУ. Утім, для бюджету Львова це надто дороге задоволення.
Марко Ткач розповідає, що будівництво підземного паркінгу справді коштує чимало: у 100 паркомісць для громадського користування вкладуть близько 1 млн доларів. Та на ділянці розташована автостоянка і її потрібно зберегти.
«Підземний паркінг – це справді дорого. Термін окупності – 30 років. Нам би вистачило і одного рівня, але навколо катастрофа з парковкою. Тож створюємо прецедент в центральній частині міста – дворівневий паркінг з окремим рівнем для загального користування. А повномасштабне вторгнення Росії в Україну внесло свої корективи в плани будівництва – підземний паркінг є спорудою подвійного призначення і в разі потреби буде використовуватися як укриття», – говорить Марко Ткач.
1944 рік. Внизу видно одноповерхову будівлю лазень, де зараз розташована автостоянка
«Цей намір забудови ми продемонстрували управлінню архітектури, де ідею сприйняли позитивно, тож тепер цю концепцію ми виносимо на громадські слухання, щоб люди знали, що будуватиметься. Це буде перший такий паркінг у центрі і, до того ж, відкритий для людей. Ми домовилися з міською радою про передачу одного рівня у комунальну оренду на пільгових умовах на 10 років», – додає Марко Ткач.
Автостоянка №5 на площі Князя Святослава
Норми будівництва, затверджені 3 роки тому, вже висували низку вимог до спорудження підземних паркінгів, аби їх у разі потреби можна було б використовувати як укриття, а у травні у Львові затвердили нові стандарти будівництва із урахуванням виникнення різних надзвичайних ситуацій. Згідно з новими нормами, підземні паркінги та інші приміщення мають адаптувати для укриття людей: ідеться про обігрів приміщення, можливість для створення запасів води, наявність санвузлів, доступність для маломобільних груп тощо.
«Ми враховуємо усі ці вимоги і особливу увагу приділимо спеціальним матеріалам у будівництві перекриттів, щоб вони могли витримати все. З огляду на норми розміщення людей в укриттях, тут зможуть розміститися кілька тисяч мешканців з навколишніх будинків», – говорить директор PRAUD Investment.
Плани на перемогу
Окрім дворівневого підземного паркінгу на 200 машин компанія PRAUD Investment планує збудувати на площі офісно-житловий комплекс з невеликим апарт-готелем. Висота будівель становитиме 5-7 поверхів.
«На першому поверсі планується комерція: заклади харчування, салони краси, офіси, велика стоматологічна клініка. Також думаємо про невеликий, але справжній апарт-готель, де можна буде придбати повністю готовий номер і за допомогою нашого оператора здавати в оренду», – розповідає Марко Ткач.
Частка житла в цьому комплексі становитиме не більше 50% і це будуть помешкання преміум-класу.
«Це буде не 12 чи 16 поверхів, як є навколо. Наша середня поверховість – 6 поверхів: скромно, але якісно і з високим рівнем архітектури і безпеки. Щоб зрозуміти, можна подивитись на наш вже готовий проект неподалік – на вулиці Марка Вовчка», – говорить директор компанії PRAUD Investment.
З історії площі, якої не було
Площа князя Святослава у минулому столітті називалась площею Юзефа Бема. Сто років тому цю територію утворювали хаотично зведені навколо будинки та промислові приміщення – район почав активно розвиватись після будівництва головного залізничного вокзалу.
1927 рік. територія підприємства АРМА. Сьогодні це пл. кн. Святослава, 5, забудована
Також на площі у різні часи були будівлі господарського призначення – від лазні до автобусного парку. Якийсь час тут була і торговиця. Від жодного із цих об’єктів зараз не залишилось і сліду.
Ось так описує вигляд площі газета «Sprawiedliwość» за 1935 рік: «В кінці знаходиться площа Бема – одне з гамірних торговельних місць, де до другої пополудні селяни і вуличні продавці голосно нахвалюють свої товари. То не є вільною площею, а лише малим простором, оточеним кам’яницями. Про чисте повітря і спокій не може бути й мови».
Автор пише, що частина так званої площі була обгороджена дротом і була призначена «для відпочинку дітей», та окрім двох гойдалок і пилу тут більше нічого не було.
«Бачимо там аж дві гойдалки і трошки піску, травинки навіть крізь збільшувальне скло побачити не можна, натомість – надмір пилу. От і все для відпочинку! Це місце заслуговує назви «звіринця», де бідачки товчуться у час найгіршої спеки, бо нема там навіть кущика, не кажучи вже про «старопольску» липу, під якою ховалися б у тінь. Жодної лавки, щоб змучена дитина могла зручно спожити сніданок, бо це б псувало «естетичний» вигляд тої ділянки…», – ідеться у тому ж газетному матеріалі.
Від 1944 року на території площі на місці сучасної автостоянки була одноповерхова будівля міських лазень, що проіснувала до початку 1970-х років. Також у 1950-1970-х рр. тут розміщувався автобусно-таксомоторний парк, а на самій площі – центральний львівський автовокзал міжміського сполучення, що діяв до кінця 1970-х років.
Створити площу наново
Тривалий час територія перебувала у занедбаному стані, лише у 2015-2017 рр. на пл. Князя Святослава, 9 збудували 8-поверховий готель, що тепер є домінантою на цій території.
Архітектор Юрій Столяров каже, що ділянка, де планується будівництво, лишилась практично однією незабудованою навколо – споруди тут мають не тільки вписатись в навколишнє середовище, а й завершити ансамбль площі князя Святослава. Тож, говорить Марко Ткач, компанія PRAUD Investment планує зробити тут справжню площу, про яку згадується в назві. Для цього забудовник зробить відступ від дороги зі сторони вул. Ярослава Мудрого і таким чином утвориться площа під громадський простір у 1450 квадратних метрів.
Попередня схема громадського простору, що утвориться на площі князя Святослава
«Тут будуть лавки, літні майданчики, дерева. Ідея полягає в тому, щоб сюди пішов трафік, щоб люди могли тут зустрітися, щоб ця площа була корисною – діти катались на скейтах, дорослі зустрічались за кавою. Те, що інші навіть не проектують, ми зробимо відкритим для всіх», – говорить Марко Ткач.
«Це практично єдине місце тут, що лишилось незабудоване і невизначене – не парк, не площа, не житло, а пострадянські залишки. Залізничний район взагалі обділений громадськими просторами, якщо порівнювати з іншими. Нарешті тут справді буде площа для людей», – додає Юрій Столяров.
Попередня візуалізація громадського простору, що утвориться на площі князя Святослава
Коли почнеться будівництво
Після громадських слухань проект із пропозиціями, якщо такі будуть, розглядатиме містобудівна рада, а потім його мають затвердити на сесії міськради Львова. Лише після цього, розповідає Юрій Столяров, буде виготовлений ескізний проект, містобудівні умови та обмеження.
«Архітектурні і земельні питання займають час. Щойно затвердять детальний план території, будівництво стартує. Орієнтовно це буде за півтора роки. А готовий проект буде, якщо все піде добре, приблизно за три роки», – говорить головний архітектор проекту.
«Отже, ми створимо у Львові нові робочі місця на кілька років, і не лише на будівництві, а й у низці суміжних галузей. Зараз дуже потрібні робочі місця і податки до бюджету, щоб підтримувати українську економіку для нашої перемоги», – додає Марко Ткач.
Підтримайте проект на Patreon