Кілька гектарів лісу в Брюховичах, що тепер забудовані елітними маєтками, були вкрадені у військових. Через це вчора начальник квартирно-експлуатаційного відділу Львова Міноборони Вадим Гуменюк офіційно отримав повідомлення про підозру.
Йдеться про ймовірну крадіжку 1,5 га землі військового містечка у Брюховичах, яку оцінили у 20 млн грн. Як повідомила СБУ, посадовець діяв не сам, а разом зі спільниками, зокрема депутатом селищної ради. Потенційно йдеться про 3 га, оскільки про інших 1,5 га розслідування ще ведеться.
«Наші гроші. Львів» з’ясували деталі цієї історії.
***
У вересні минулого року медіа облетіла новина – вдома у селищного голови Брюхович Володимира Доманського тривають обшуки. Оперативники шукали документи, пов’язані із землями колишнього військового містечка №160 площею понад 141 га в Брюховичах.
Тоді прес-служба Служби безпеки України повідомила, що один з депутатів-членів земельної комісії селищної ради змовився зі службовцями квартирно-експлуатаційного відділу Міноборони (далі КЕВ), який оперує військовим майном. Схема полягала в тому, що вони спеціально неправильно визначили координати військового містечка.
Через це землі військових перемістились, і так «зайві» гектари землі перейшли у розпорядження Брюховицької селищної ради. Як вказували в релізі, спочатку землю записали на підставних людей, а потім – продали. На той момент невідомого депутата селищної ради підловили в офісі нотаріуса, коли він переоформлював дві ділянки вартістю 165 тис. дол.
Місце будівництва нових будинків на колишній землі військових. Скрін із Google Maps
Вже минуло більше року з тих подій і, здавалось би, справа щодо всіх фігурантів мала бути в суді. Але ні. Втім поки ми готували цей матеріал, підозру таки оголосили начальнику КЕВ Львова.
Підозрювані працівники КЕВ
На сайті Брюховицької селищної ради одразу після обшуків опублікували коментар Володимира Доманського. Він заявив, що «за всіма подіями стоять люди, які були проти утворення Брюховицької об’єднаної територіальної громади». Одним словом – політичне замовлення, якраз перед виборами.
Його ім’я і справді фігурувало в перших судових ухвалах. Мовляв, продаж землі нібито організували голова селищної ради Володимир Доманський, депутат селищної ради Ярослав Проць та його син.
Володимир Доманський, який тепер є депутатом Львівської обласної ради, каже:
«Я переконаний, що жодної земельної ділянки із військового містечка Брюховицькою селищною радою роздано не було».
Мовляв, кожен може переконатись сам. Як було на Публічній кадастровій карті 141 га, так і є зараз.
У ухвалах слідчі зазначали, що документи щодо цих ділянок нібито перед обшуками винесли з селищної ради, а потім – зберігали в підприємстві «Олером», яке належить родині Проців. І що саме вони нібито встановили новий металевий паркан перед бетонною огорожею військового містечка №160, яку потім демонтували. Тут варто додати, що «Олером» вже багато років орендує будівлі військових на території містечка.
Новий паркан біля ділянок відмічено червоною лінією. Фото “Наші гроші. Львів”
Вигляд встановленого паркану станом на 2020 рік. Тепер замість старої брами, подібні до якої часто можна побачити у військових частинах, встановлені нові ворота. Натомість паркан таким і залишився. Фото: Наші гроші. Львів
«Це смішно, – каже Володимир Доманський, коли його спитали про винесені працівниками ради документи. – Інформація про виділені ділянки була публічна, розміщена на сайті ради. І ці документи були надані слідчим».
Окрім згадок про голову і депутата ради, йшлося і про окрему роль працівників КЕВ у цій схемі. Вона полягала в подачі неправдивих координат, за це вони нібито отримували частину грошей від продажу землі. І в старих ухвалах було вказано, що цими людьми були згаданий начальник КЕВ Львова Вадим Гуменюк та інженер КЕВ Мирослав Вітюк.
Крім того, як випливає із судреєстру, свою роль зіграли і службовці Держгеокадастру у Львівській області, які нібито діяли за вказівкою начальника відділу у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області.
Прізвища всіх цих людей фігурували в судових ухвалах протягом всієї осені 2020 року. Вже в кінці листопада того ж року з’явився перший офіційний підозрюваний.
Про підозру у зловживанні службовим становищем повідомили Мирославу Вітюку. «Злочинний умисел» виник у колишнього інженера проектно-кошторисної групи (КЕВ) № 77. За версією слідства, Вітюк у грудні 2016 року підготував документи про неправдиві координати меж ділянки для кадастру.
Службовим становищем він зловживав у змові із «невстановленими службовими особами Брюховицької селищної ради». Зрештою, йшлося навіть не про кількадесят мільйонів, як спершу заявляла СБУ, а всього лише про 2,2 млн грн – така ринкова вартість двох ділянок площею приблизно 20 «соток», на продажі яких у нотаріуса і спрацювали СБУ та прокуратура.
Мирослава Вітюка посадили під варту із можливістю внесення застави – майже 1,5 млн грн. Вже з січня цього року – замінили на цілодобовий домашній арешт, а в кінці травня — на особисте зобов’язання, яке діє і дотепер. Тепер він працює інженером із землекористування КЕВ Львова. Слідчим навіть не вдалось відсторонити від роботи.
Стосовно інших підозрюваних у справі, то лише вчора оголосили про підозру начальникові КЕВ Львова. Запобіжний захід на момент написання матеріалу йому ще не обрали.
Як пояснила речниця УСБУ у Львівській області Роксолана Яворська, йдеться про незаконний продаж 1,5 га землі військового містечка – це 20 ділянок. Хоча насправді військові могли втратити 3 га – щодо інших 1,5 га ще тривають експертизи.
За її словами, наразі є лише двоє підозрюваних. Щодо інших ймовірних причетних розслідування ще триває, оскільки хочуть зібрати такі докази, аби справи потім не розвалились в суді.
Незаконні рубки і паркан
Кримінальне провадження, яке ми тільки що описали, насправді не єдине, де йдеться про злочини на землях військового містечка №160 у Брюховичах.
Ми зайшли ще низку подібних справ. Особливої уваги заслуговує справа про незаконні рубки на території військового містечка. Справа в тому, що хоча земля і була у власності КЕВ, але лісові насадження – закріплені за Магерівським лісгоспом ДП «Львівський військовий лісокомбінат». І ще у 2018 році розпочалося розслідування про захоплення земель лісового фонду.
Вже тоді в ухвалах було написано про захоплення понад 2 га земель лісу, на яких забудовники незаконно рубають дерева та будують житло. Листи у військову прокуратуру писав директор лісокомбінату.
Фото: Наші гроші. Львів
Через звернення директора лісокомбінату покарали людину з-поміж самих лісівників, а не того, хто рубав. У січні 2019-го суд дав рік умовно майстру лісу Магерівського лісгоспу за службову недбалість – не вберіг 31 дерево на території військового містечка, а це понад 300 тис. грн збитків.
А у вересні засудили ще одного чоловіка, Олександра Гуцаленка, – він пересунув паркан зі своєї ділянки і захопив 13 «соток» військового містечка. Як сказано в ухвалах – «у цілях садівництва». Цим завдав збитків на майже 3,2 млн грн. За це йому дали 5,1 тис. грн штрафу.
І якщо з нього збитки не стягували, то з «Львівського військового лісокомбінату» суд постановив стягнути 348 тис. грн. Щодо Олександра Гуцаленка, то як виявилось, він не просто посунув паркан.
Минулорічний вигляд ділянок, обгороджених новим парканом
Речниця УСБУ у Львівській області Роксолана Яворська повідомила, що 3 га землі, про які йдеться в розслідуванні, – це понад сорок ділянок. Їх арештували в рамках розслідування, оскільки вони можуть бути доказами у справі про відчуження військової землі. Багато ділянок вже забудовані житлом.
І як виявилось: однією із ділянок володів той же Олександр Гуцаленко. Її йому виділили на сесії Брюховицької селищної ради 21 лютого 2019 року.
Тепер цей наділ, як і сусідній, із 24 вересня 2020 року належить Ахмеду Раїсу. Саме ділянки, якими він володіє сьогодні, перепродував у нотаріуса депутат селищної ради. І ймовірно, Ахмед Раїс не просто якийсь там черговий власник цієї землі, а агент правоохоронців. В одній із ухвал ми прочитали, що 24 вересня минулого року землю продали особі, яка «діяла під контролем правоохоронних органів».
Особу з таким іменем засудили за незаконне переправлення людей через український кордон. А в 2019 році Головне управління ДСНС у Львівській області повідомляло, що їхнього працівника затримали при отриманні 8 тис. грн «від громадянина Ахмеда Раїса, орендаря нежитлового приміщення розташованого у м. Львові, за оформлення дозвільних документів у сфері пожежної безпеки».
Арешт знято, але продавати не можуть
І хоча арешт на більшість ділянок діє досі, нещодавно, 8 жовтня, суддя Шевченківського районного суду Львова Василь Кавацюк скасував арешт на частину з них.
Фото: Наші гроші. Львів
Так, скасували арешт на шість ділянок, про які в ухвалах писали, що вони належать на праві спільної сумісної власності подружжю, – але за даними кадастру власницею ще з 2017 року є забудовниця Олександра Мурава. Інші три земельні ділянки, з яких зняли арешт, зараз перебувають у власності львів’янки Оксани Дідик.
Роксолана Яворська, речниця УСБУ у Львівській області, уточнила, що арешт зняли на користування, але продавати землю власники і далі не зможуть.
Але зараз не йдеться про повернення вкраденої у військових землі. Поки що слідчі лише розробляють план, як їх можна буде повернути. При цьому Роксолана Яворська також наголосила, що люди, які купили там ділянки, «не знаючи їхньої історії», не мають постраждати.
P.S. Редакція «Наші гроші. Львів» намагалась отримати коментарі Ярослава Проця, Ахмеда Раїса, але за вказаними номерами телефонів потрібних осіб нам не вдалося знайти.
Також близько місяця ми намагалися з’ясувати усі подробиці цієї справи у Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Нам довго не надавали потрібну інформацію, аж поки 8 листопада 2021 року не повідомили про підозру начальнику КЕВ Львова. Раніше прес-секретарка військової прокуратури Юлія Галущак повідомила, що після проведення земельної експертизи підозри вручать й іншим учасникам схеми.
Натомість адвокат Ігор Петрик, який безпосередньо захищає підозрюваного інженера Мирослава Вітюка, навідріз відмовився давати коментарі, але повідомив, що обвинувальний акт проти його клієнта до суду ще не надходив.
Підтримайте проект на Patreon
