Маковія, або Медовий Спас. Історія та звичаї святкування

91
медовий спас

14 серпня, православні християни святкують Перший Спас, або Медовий, Маковія. 

Маковія йде першим з трьох літніх Спасів, які настануть у серпні. Свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене близько ІХ ст.

Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили Константинополем для “відвертання хвороб” та очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

Перший Спас ще називають Медовим, Спасом на воді та Мокрим. У цей день віряни згадують сімох братів Маккавеїв, їхню матір Соломонію та учителя Єлеазара, які в далекому 166 році до нашої ери поплатилися життям, бо сповідували віру в Істинного Бога.

Сьогодні шану мученикам християни віддають у церквах. На службу цього дня вони приносять букети квітів – маковійчики або маковійки, щоби їх освятили.

В композиції такого обов’язково повинні бути декілька головок стиглого маку, до яких докладають літні квіти. Зіллячко доповнюють калиною, що символізує дівоче щастя, вівсом, який уособлює достаток і багатий урожай, соняшником, що дарує сонце і тепло, і навіть полином – захисником від нечисті, а також традиційними осінніми квітами – айстрами, жоржинами, гвоздиками.

Викидати маковійки не можна. Навпаки, їх потрібно зберігати в оселі, бажано біля ікон, як оберіг. Навіть сьогодні свяченим маком обсипають дім і худобу, щоби зло обходило господарство десятою дорогою.

Цікаво, що у такий букет, приміром, на Житомирщині, кладуть ще моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю та кріп. Жителі Черкащини до храмів із маковійками не ходять, вони святять вінок із квітів і колосків зі свічкою. На Поділлі ж віряни приносять до церкви снопи із трав та овочів, з якими опісля служби обходять будинки, двори та городи.

Ще у цей день святять мед, корисною смакотою від бджіл щедро пригощаються, а для гостей готують пироги, вареники, пряники, а також шуліки – печені коржики, які ламають та заливають медом і розтертим маком.

Спас 14 серпня ще називають Водним. Все тому, що цього дня цілющі властивості приписують і воді. У криниці та річки кидають трішки зіллячка, що його перед тим посвятили у церкві.

ЩО НЕ МОЖНА РОБИТИ НА МАКОВІЯ

На Маковія існують заборони на роботу в городі, на присадибній ділянці і вдома. Не можна копати, будувати, шити, прати чи прибирати. Всю роботу зазвичай роблять напередодні.

Вже з наступного дня (15 серпня) не можна купатися в озерах і річках, інакше, за повір’ям, з’явиться ризик потонути або серйозно захворіти. Також до Спасу востаннє за рік потрібно купати худобу, щоб на неї не напали хвороби.

На Маковія можна збирати мак і мед. Втім, варто зауважити: за народними прикметами, під час цього процесу не можна голосно розмовляти, щоб не налякати бджіл і не зіпсувати меду. А особливо, йдучи на пасіку по мед. 

А ще на Маковія варто утриматися від сварок та лихослів’яНе можна бажати комусь зла, щоб не накликати на себе негативу і нещастя.

Традиції святкування

Освячення криниць. Це глибинний звичай наших пращурів. Він сягає ще язичницьких вірувань у живу силу води. Біля криниці мають стояти застелені святковими скатертинами два столи: на одному хліб-сіль та запалена свічка, на другому – свічка, свячена вода і коливо (кутя). Після освячння хлопці обсаджували джерело деревами або втикали обіч свіжі галузки.

Створення букетів-оберегів, які в народі називали “маковійчиками”. Ці обереги мали захищати всю родину від біди протягом наступного року. Така традиція не зникла з приходом християнства, а лише дещо змінилася – тепер ці обереги святять у церкві. Букет такий має робити саме жінка, а складається він з певних трав і квітів, причому кожна з рослин має певне значення.

За матеріалами