«Чистих» професій, як медик, архітектор чи вчитель, не буде. Що варто вивчати вже зараз, аби мати роботу через 10 років

3805
професії

2015 року у Великій Британії науковці Деніел та Річард Саскінди випустили книгу «Майбутнє професій» (The Future of the Professions). Спираючись на досвід, статистику та науку, вони пророкують занепад сучасних професій та описують людей і системи, які їх замінять.

Пише Inspired

За лічені роки нам не знадобляться лікарі, вчителі, бухгалтери, архітектори, духовенство, консультанти, юристи та багато інших, затребуваних у ХХ столітті. Видання взагалі ставить під сумнів існування професій у ХХІ столітті. За 10-15 років ринок потребуватиме «універсальних бійців», які знають кілька іноземних мов, основи програмування, мають вузькоспеціалізовані знання з тієї чи іншої галузі та головне – вміють швидко навчатися новому й забувати старе.

Класичні «чисті» професії зникнуть. Їх замінять системи – технологічні та людські. Що вивчати, як себе розвивати та як реагувати на зміни, аби не стати аутсайдером за 10 років, розповідає Світлана Герасименко, авторка освітнього проекту Рrofession X, та Іветта Делікатна, послиня Університету Сингулярності в Україні (2011-2016 рр.).

Зараз масово зникають професії, які замінюються технологіями. Навіть в Україні вже підзабули про класичного оператора таксі й перейшли на додатки. Усі нові професії також пов’язані з появою технологій і обслуговуванням тих галузей, куди вони приходять.

Напевно, вже років через 10-15 з’явиться юрист із захисту прав роботів або оператор міського потоку для автономних машин. Виробничі професії зміняться просто кардинально, коли 3D-принтери будуть стояти в кожному мікрорайоні й друкуватимуть для нас меблі, машини та навіть їжу.

 

Щоб залишатись конкурентними в цьому новому світі, який настане дуже швидко, у будь-якому разі потрібні базові знання: математика, мова, основи науки. Питання радше полягає в тому, щоб швидше визначитися з майбутнім вибором і почати спеціалізуватися якомога раніше, не забиваючи собі голову зайвою інформацією.

Також важливо постійно вивчати те, як технології впливають на всі сфери нашого життя, і розуміти, як у своїй професії можна їх використовувати. Не буде монопрофесій, всі вони так чи інакше будуть пов’язані із впровадженням технологічних рішень.

Щоб бути конкурентним у майбутньому, треба розвивати навички спілкування. Причому як з людьми, так і з технікою. Адже ШІ (штучний інтелект) поширюється з людського. Тому варто зосередитися і на призабутих етиці та риториці, і на критичному й логічному мисленні.У школах і університетах мають залишитися як точні науки, так і гуманітарні.

Точні розвивають логічне мислення, гуманітарні (якщо їх правильно викладати) – критичне. Інша річ, що викладати їх необхідно не так, як ми звикли бачити це в наших школах. При цьому учні чи студенти вже на заняттях повинні розуміти, як застосувати знання в реальному світі, як вони впливають на вибір їхніх майбутніх професій, як це пов’язано з успіхом… Реформа «Нова Українська школа» якраз відображає всі ці потреби.

Людям потрібно буде мислити самостійно та власноруч відстежувати тренди. Звичайно, будуть зникати професії, які можна буде автоматизувати. Компаніям вигідніше буде придбати автомат за великі гроші, який буде швидше і якісніше виконувати роботу. У нього буде гарантія і не потрібно буде вкладати ресурс, який зазвичай витрачається на пошук нових співробітників, на їхню освіту, на те, щоб вони не вигоріли емоційно чи не задумались перейти в іншу компанію.

«Чистих» професій, як медик, електроінженер чи вчитель, не буде. Тому що всі перегукуватимуться з ІТ та суміжними сферами. Наприклад, людина і буде фешн-дизайнером, і зможе проектувати одяг через програму, друкувати на принтері або його «оживляти» чи анімувати.

Також професії постійно будуть трансформуватися. Це означає, що професія може відходити, але людина свої знання буде застосувати до іншої сфери. За 10-15 років багатьох спеціалістів потребуватимуть такі галузі, як розваги, управління людським ресурсом, медицина, енергетика, архітектура та освіта. Тому варто вивчати всю індустрію якомога більше, а не фокусуватися на конкретній професії.

Автоматизація праці та штучний інтелект, який спростить купу процесів, сприятиме вивільненню часу. Цей вільний час людина буде заповнювати або саморозвитком, або розвагами. Вивчатиме суміжні сфери і професії, де може себе застосувати і розвинутися, або буде розважатися: «мені вистачає трьох годин роботи на день, я не хочу вчитися далі – хочу видовищ». Таких людей ставатиме більше.

Тому дуже активно зростатиме ринок розваг. Причому як віртуальних, так і реальних. Віртуальних буде більше. Люди стають усе інертнішими: навіщо їхати кудись і напружувати свій мозок та м’язи, якщо майже ті ж самі емоції можна отримати вдома, сидячи в кріслі в шоломі віртуальної реальності. Виросте й ринок ігрової індустрії, особливо з доповненою та віртуальною реальністю.

Технології будуть з’являтися ще швидше. Один винахід, додаток чи послуга моментально породжуватимуть інші. Через це люди будуть шоковані і перебуватимуть у постійному стресі. Особливо ті покоління, які вже за 10-15 років стануть старшими – мілленіали і покоління Альфа. Здається, ніби це вони якраз сьогодні все рухають.

Але, уявіть собі, навіть їм уже незабаром буде дуже складно сприймати той обсяг технологій і можливостей, що з’явиться у світі. Вони не встигнуть звикнути до такої швидкості, з якою за кілька років рухатиметься світ. Щось нове – це завжди стрес. Тим паче їм у спину дихатиме молодше покоління. Тому потрібно буде вивчати себе, щоб спиратися на свій досвід.

Через це люди шукатимуть допомоги в психологів, HR-ів, кар’єрних консультантів. HR-ри, які працюватимуть у майбутніх компаніях, теж повинні будуть розвивати свої вміння та ставати тими ж психологами чи коучами. Щоб допомагати людям, по-перше, перекваліфікуватися, а по-друге, не вигорати.

Прогнозую, що в майбутньому стане можливий обмін співробітниками. Наприклад, людина вже досягла висот у своїй кар’єрі і їй потрібно йти далі, тож компанія пропонує їй місце в партнерській компанії. Так бізнеси оточуватимуть себе тими людьми, яких знають та які більшою мірою будуть лояльними.

Діагностика, б’юті-сфера та лікування з використанням технологій – в медицині вже зараз з’явилися ці напрямки, але за 5-10 років вони наберуть колосальних обертів. Поширюватимуться нанороботи, фітнес-браслети, розумні татуювання, чіпи-діагности.

Останні будуть вживлюватися в тіло і постійно стежитимуть за станом організму або швидко лікуватимуть ті чи інші порушення. Розповідатимуть людям, що саме їм краще пити, їсти, коли найоптимальніше лягати спати та як ефективно лікуватися. Тобто люди стануть такими собі цивільними копіями Тоні Старка або Залізної Людини.

Тому ця галузь потребуватиме спеціалістів не тільки з ІТ, але й із медицини. Через це сучасним старшокласникам чи студентам-медикам не просто варто, а необхідно звертати увагу на технологічний напрямок. Вони з цим працюватимуть. І вже буде недостатньо просто вивчити анатомію – потрібно буде якщо не самому щось генерувати, то вміти швидко освоювати сучасні технології.

Аналогічно система діятиме і для ІТ-шників. Якщо ви хочете щось подібне створювати, то потрібно розуміти як найпростіші речі на кшталт «як тече кров» і «чому ми дихаємо», так і складні процеси – вагітності, ДНК, роботи головного мозку.

Процес лікування стане кардинально інакшим. Ті ж маленькі нанороботи розноситимуть ліки по всьому тілу або заживлюватимуть рану. Це буде швидше та ефективніше, ніж традиційні таблетки чи сиропи. Операції проходитимуть з лазерами, вакуумом і так далі. Це вже сфера медицини, яка залучає ІТ.

Але в будь-якому разі медицина й технології працюватимуть разом. Тому вже зараз я б радила молодим початківцям чи тим, хто хоче обирати ці професії, вивчати їх паралельно. Тому що й «абстрактних» ІТ-фахівців не буде. Вони працюють кожен у своїй галузі – машинне навчання, Big Data, програмування тощо.