Кількість проміле, дозволена в Україні, та швидкість вивітрювання алкоголю.
Люди, ви серйозно? Зима, свята, родина… І єдине, що хвилює, це як не попастися за кермом після випитого?
Якщо ви клікнули на заголовок, то спитаю: чи знаєте ви різницю між терористом в Ніцці, який цілеспрямовано направляє вантажівку в мирних людей, і п’яним, який збиває пішоходів на переході чи тротуарі? Бо я ні.
Можливо, доскіпливі юристи на боці звинувачуваних у наїзді знайдуть відмінності між метою – свідомим вбивством та вбивством із необережності, і, можливо, навіть будуть юридично праві. Але для тих, хто загинув, і для їхніх рідних різниці між цими двома причинами нема жодної.
Зараз запити на кшталт винесеного в заголовок дуже популярні. Ще б пак: усі готові святкувати. Миколая, Різдво, Новий Рік, знов Різдво і старий Новий Рік. Плани складені, пляшки заготовлені, діти попереджені, друзі і знайомі попереджені, хто до кого і коли в гості їде. Корпоративи, ресторани, виїзди, списки, роздані завдання – хто на закупи, хто готує, а хто не п’є, бо йому всіх розвозити.
А потім усе змішується до святкової купи, де «він неправ, хай вип’є з нами, я всьо порішаю», «100 грам драґер не фіксує», «я покажу дорогу, там ніколи патрулів нема». І в темному провулку – не центральними ж вулицями зі свята йому їхати – слизька дорога, непомітна яма, випадковий перехожий… А потім утікати або тверезіти з жаху скоєного.
Або взагалі забити на це. І це не жарт. За два останні місяці у Львові зловили водія, який вчетверте (!) за цей рік попався з алкогольним отруєнням за кермом. І пообіцяв, що знову «порішає». Тобто я знаю, що живу в місті, де їздить маніяк із автоматом без запобіжника. І я вже навіть не нервуюся, коли щодня мама просить «сину, їзди і ходи обережно, я тебе дуже прошу». Вона також знає, що є такий чоловік у Львові. І, скоріш за все, не один.
І чомусь переконаний, що до Миколая, крім конкретних побажань, надходило й таке. І навіть хочу вірити, що почало здійснюватися.
«Вбережи всіх нас у ці свята від того, щоб опинитись на дорозі самовпевненого п’яниці-терориста
Вбережи від спокуси випити і сісти за кермо, бо «вже все вивітрилося».
Дай волі втримати «сміливого» від дурного вчинку і дай розуму.
Розуміти, що раз на рік навіть палиця стріляє, а п’яний на дорозі – навіть пішохід, не кажу вже про водіїв, – це смертельна зброя, яка вистрелить у будь-який момент. І жоден образок на шиї чи лобовому склі не зможе врятувати від цього.
Дай досвіду і терпіння поліції фіксувати всі випадки правильно, щоб суд не мав підстав сумніватися. Дай порядності експертам визнати п’яного п’яним, а тверезого тверезим і втриматись від спокуси заробити на підставах, а суддям – можливість виконувати свої обов’язки незалежно, виходячи з фактів і справедливого розгляду справи, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи.
Будьмо мудрі. Йдуть свята. Відповідальних і спокійним нам всім свят!
Сергій Смірнов, “Твоє місто“
