Перший в Україні парк
У Львові в другій половині XVI століття засновано парк, який став найстарішим в Україні. Це сучасний парк Франка (колишній Єзуїтський парк).
Головний вхід до Парку Франка, оформлений А.Рерінгом. Фото кінця XIX – поч. XX ст.
На цьому місці чотириста років тому були міські лани, пізніше ця земля перейшла у приватні руки.
Пальмии у сучасному парку імені Івана Франка (колись парк імені Тадеуша Костюшка)
Наприкінці XVI ст. багатий львівський міщанин Ян Шольц-Вольфович заклав тут парк, на впорядкування якого витратив 1600 золотих.
парк ім. Франка
Пізніше донька міщанина вийшла заміж за італійця Антоніо Массарі, посла Венеційської республіки у Львові. Таким чином, парк перейшов у власність зятя.
Єзуїтський сад (сучасний парк ім. Івана Франка). Початок ХХ ст.
Массарі впорядкував парк на італійський манер. 1855 року парк знову перейшов у власність міста, і став одним із найстаріших муніципальних парків Східної Європи.
Перша в Україні друкована книга
Перша друкована книга
Вигнаний з Москви реакційним духівництвом Іван Федоров у 1574 у Львові надрукував першу в Україні книгу – «Апостол» («Діяння та Послання Святих Апостолів»). Зробив це він у власній друкарні власним коштом з допомогою небагатих львівських міщан.
“Апостол” та Іван Федоров
Перша українська книга відзначається великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. Львівський «Апостол» видрукуваний накладом 200 примірників, це досить велика на той час кількість. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України а також Росії, Польщі, Болгарії, США та інших країн.
Перша в Україні пошта
Італієць Роберто Бандінеллі 1629 року започаткував у Львові першу в Україні міську пошту. Створена вона була за європейським зразком, і регулярно доставляла листи для мешканців міста з усіх куточків Європи.
Польський король Сигізмунд Третій надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул «королівського постмагістра».
Перша в Україні пошта
Щосуботи львів’яни могли відправляти і одержувати листи, але мінусом було те, що подібні послуги коштували неймовірно дорого. Папір у ті часи був дуже важкий, тож відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника.
Перший в Україні міський театр
у Львові 1776 року створено перший в Україні постійно діючий професійний міський театр. Німецька трупа театру під керівництвом Франца Геттрсдорфа складалася з акторів та співаків, невеликого хору та оркестру.
Перший міський театр
В театрі були представлені різні жанри: опера, оперета, комедія, пантоміма, балет. Згодом театральна група розмістилася у скасованому декретом цісаря Йосифа II і перебудованому під театральний зал костелі францисканського монастиря на теперішній вулиці Театральній неподалік середньої школи № 62.
Центр львівського театрального життя вирував у цій будівлі аж до побудови 1843 року Скарбківського театру (тепер імені Марії Заньковецької).
Перший в Україні готель
Близько 1785 року на місці теперішнього Музею етнографії на проспекті Свободи підприємець Йоганн Прешель спорудив триповерхову будівлю – перший львівський готель. Називався він «Під римським цезарем».
Перший готель
В будівництві використали цеглу із розібраного шпиталю Святого Духа на теперішній площі Івана Підкови. На початку ХІХ століття будинок готелю вважався найбільш імпозантною кам’яницею на Нижніх Валах після Губерніального управління.
Перший в Україні пам’ятник
Перший пам’ятник в Україні з’явився у Львові на початку XVIII століття. Присвячений він був польському гетьманові Станіславу Яблоновському – захиснику міста від останнього нападу татар 1695 року.
Перший пам’ятник
В середині XIX століття монумент перенесли на місце біля теперішнього Національного музею на проспекті Свободи, після чого цю центральну вулицю міста стали називати Валами Гетьманськими. У тридцяті роки XX століття пам’ятник виявився тут зайвим і його перенесли на колишню площу Трибунальську (тепер площа Яворського) до костелу Єзуїтів.
1944 року, після заняття Львова Червоною армією, пам’ятник безслідно зник.
Джерело: Фотографії старого Львова
