Після закінчення Петрового посту (Петрівки) 12 липня за новим стилем Православна Церква святкує день пам’яті святих першоверховних апостолів Петра і Павла.
Історія свята
Шанування святих апостолів Петра і Павла почалося відразу ж після їх страти. Місце їх поховання було священним для перших християн.
Спільне святкування апостолів Петра і Павла було поширене вже в перші століття християнства. Святкуючи цей день, православна церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла.
Оспівує в апостолі Петрі образ того, хто відрікся від Господа і покаявся. Апостол Павло – це образ, який чинив опір проповіді Господній і потім повірив.
Хоча апостоли Петро і Павло постраждали у різні дні, але по духу і по близькості страждань своїх вони схожі.
На Русі почали почитати день Петра і Павла після її хрещення.
Традиції та звичаї
У східних регіонах України існував такий звичай на Петра: жінки обідали разом, а потім рвали трави, які мають жовтий колір, і годували ними корів: “щоб жовтим молоко було”.
На Слобожанщині в цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горщиках.
Прийнято вважати, що в цей день необхідно вмиватися з трьох ключів, зустрічати схід сонця і щедро пригощати бідних.
Раніше до цього дня готувалися, як до великого свята. Люди білили хати, прибирали у дворі, оздоблювали рушниками стіни.
Також з ранку обов’язково йшли до церкви, а дівчата прикрашали свої голови вінками з польових квітів.
Прикмети
- Якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.
- Як йде на Петра дощ, буде гнити картопля.
- Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.
- Після 12 липня переставала кувати зозуля. Згідно з легендою, птах вкрав у святого Петра одну мандрику і за це був покараний Богом. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народними віруваннями, віщує нещастя.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ посилаючись на голову адміністративного апарата Київської Митрополії архімандрита Віктора (Коцабу), це одне з великих церковних свят, яке є неперехідним, тобто його дата фіксована.
“Святі особливо шанувалися у нашому народі і тому на їхню честь побудована велика кількість храмів та монастирів. Перший монастир на честь першоверховних апостолів побудували в Новгороді в 1185 році. Імена апостолів носили багато святих Древньої Русі, а зображення Петра і Павла завжди можна побачити на іконостасі православних храмів”, – розповідає отець Віктор.
За словами архімандрита, у церковних дослідників немає єдиної точки зору з приводу дати смерті апостолів Петра і Павла, але існує певне церковне передання. Святитель Димитрій Ростовський пише, що смерть апостолів могла відбутися або в один день, або з різницею рівно в один рік.
“Відомо, що шанування святих апостолів Петра і Павла почалося одразу ж після їхньої страти. Місце їхнього поховання було священним для перших християн. Появу свята на честь святих апостолів пов’язують з днем перенесення їхніх мощей в Римі, яке відбулося якраз 12 липня (29 червня за старим стилем) 258 року”, – зазначає архімандрит Віктор.
“У 324 році, за часів правління святого імператора Костянтина Великого, в обох столицях Римської імперії — Римі та Константинополі були споруджені перші храми на честь апостолів Петра і Павла.
З тих пір свято стало відзначатися ще більш урочисто і поступово стало одним з найвідоміших православних свят. Святкуючи пам’ять першоверховних апостолів, Православна Церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла”, – розповідає священник.
Отець Віктор нагадує, що на Русі свято на честь першоверховних апостолів почали святкувати одразу ж після Хрещення Русі у 988 році.
“За церковним переданням, першу ікону святих апостолів на нашу землю привіз святий рівноапостольний князь Володимир з Корсуні. Потім цю ікону піднесли в дар Новгородському Софійському собору, в якому до наших днів збереглися фрески XI століття із зображенням апостола Петра. Також існують настінні фрески із зображенням святих апостолів у Софії Київській”, – говорить архімандрит.
“Вже на перших іконах апостоли Петро і Павло нерідко зображувалися разом. Сьогодні, на іконах святі зазвичай зображуються разом — апостол Петро тримає ключ, а апостол Павло — книгу. Особливо відомі ікони першоверховних апостолів Петра і Павла написані відомим іконописцем преподобним Андрієм Рубльовим”, – розповідає отець Віктор.
В Україні свято Петра і Павла найчастіше стисло називають «Петра».
“З цього дня у багатьох районах починаються жнива. Колись до цього дня в селах готувалися як до великого свята: білили хати, прибирали в будинках і у дворі, прикрашали стіни рушниками.
Вранці всі йшли до церкви, а вдома розговлялися «мандриками» — пампушками з пшеничного тіста, яєць та сиру. У наших пращурів святі Петро і Павло вважалися покровителями рибалок, які молилися в цей день своїм покровителям”, – розповів архімандрит Віктор.
