фото Пйотра Крижановського
Мечислав Мокшицький
Львівський митрополит Римо-католицької церкви (РКЦ) Мечислав Мокшицький вважає, що війна на Донбасі – це божий знак про те, що українцям потрібно покаятися за Волинську трагедію.
Таку заяву він зробив в інтерв’ю польському католицькому тижневику Niedziela. І хоча воно було опубліковане ще 17 травня, на нього 28 травня звернув увагу львівський історик та перекладач Андрій Павлишин, який розмістив у себе на Facebook скандальну цитату Мокшицького.
У цьому інтерв’ю Львівський митрополит РКЦ, який є громадянином Польщі, вважає, що війна на Донбасі – це «знак від Бога», що «на українському народові все ще лежить гріх геноциду».
Митрополиту задали питання: «Народ України кровить і живе молитвою про мир. Солідаризуємось з тими, хто терпить, хто віддав життя за свободу. З якою надією ви дивитесь в майбутнє і що окрім молитви може допровадити до справжнього і тривалого миру?». У відповідь він провів аналогію між гріхами людства за комунізм і гріхом українського народу за Волинську трагедію.
«На мою думку, Україна потребує певної думки і відповіді самій собі на питання, чому так відбувається. Пан Бог не є Богом, який карає свій народ, своїх дітей, але дає нам знати, застерігаючи про наше право любити ближню людину. Я думаю, що ця думка має з’явитись зараз, у рік, коли відзначається ювілей об’явлення Матері Божої у Фатімі (у 1917 році в португальському місті Фатіма Матір Божа шість разів з’являлася трьом пастушкам, – ред.), яка сказала, що комунізм є карою за гріхи, за відвернення від Бога, але водночас закликала до навернення, покути і вибачення перед Богом», – сказав митрополит.
«На українському народі далі лежить гріх геноциду, який досі йому важко визнати і від якого важко очиститись, хоч і було зроблено декілька таких спроб, зокрема під час відзначення 70-х роковин трагедії на Волині. Прикладом цього була спільна ухвала конференції Єпископату Польщі, оприлюднена із Синодом УГКЦ і конференцією Єпископату України латинського обряду. На жаль, вона не була зачитана в Україні. Я переконаний, що допоки цей народ не визнає своєї вини, не стане в правді і не очиститься з цього гріха, він не зможе радіти благословенням. Маю надію, що фатімський рік спричиниться до усвідомлення, що відсутність миру в Україні потребує того жесту, якого ми чекаємо в любові і з любов’ю. Потреба вибачення і прощення за цей великий гріх геноциду. У зв’язку з цим, ми молимося також за зміни в Росії – аби вона поважала інші народи», – заявив Мокшицький.
Водночас прес-секретар Львівської архідієцезії РКЦ о. Андрій Легович заявив, що в інтерв’ю Мечислава Мокшицького не було заяви про те, що війна на Донбасі є карою за Волинь.
«Як перекладете докладно текст і сенс, який митрополит сказав в цьому інтерв’ю, то будете першим виданням, яке зможе написати, що насправді сказав митрополит. І спробуйте знайдіть там слова, що митрополит нібито сказав, що Донбас є карою за Волинь. Там немає таких слів», – заявив о. Андрій Легович.
Нагадаємо, польський Сейм в 2016 році прийняв резолюцію, в якій Волинську трагедію визнано геноцидом. Відповідно до рішення, 11 липня відзначатимуть у Польщі як День пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої.
Цього року виповнюється 74-та річниця Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі) або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися в інших регіонах. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих у Волинській трагедії були поляками.
P.S. Згодом секретаріат львівського митрополита Римо-католицької церкви (РКЦ) Мечислава Мокшицького оприлюнив заяву, у якій наголошує, що слова митрополита були неправильно протрактовані і їх слід сприймати у релігійному контексті.
