Для тих, хто народився та виріс у Львові, трамвай є його невід’ємною частиною. З самого дитинства ми сприймаємо цей вид транспорту, як елемент нашого життя. Це і транспорт і частина культури і тремтіння шибок в центральній частині міста і скрип коліс і ще багато-багато іншого.
Темою цієї збірки будуть власне львівські трамваї. А історія його дуже давня. 25 листопада 1879 року відбулася пробна поїздка львівського трамваю, щоправда кінного. А регулярні трамвайні перевезення стартували у Львові 3 травня 1880 року. Примітно, що це відбулося трохи більше ніж за рік після узгодження плану будівництва 21 травня 1879 року.
Відкритий вагон кінного трамвая (1882)
Газета «Діло» з цього приводу писала:
“Львівський трамвай розпочав 5 травня правильний рух по квитках з площі Митної до казарм Фердинанда. Кожні 9 хвилин від’їжджає вагон від переду казарм. П’ять вагонів будуть їздити 19 разів щодня, отже 95 разів можуть сідати пасажири на станціях, де зупиняється вагон. Спочатку всі вагони трамвая були у всякій порі дня битком набиті. Зрештою, більшість сідала з цікавості…”
Не судилося Львову побачити парового трамваю, хоча двічі проекти таких транспортних засобів виносилися на обговорення. Вперше у 1888 році Товариство Львівсько-Белзької залізниці подало до львівського магістрату проект будівництва у місті парового трамвая. Вдруге питання будівництва у Львові парового трамвая було підняте у 1892—1893 роках. Тоді Іпотечний акціонерний банк Львова пропонував міській раді концесію на прокладання лінії від Костелу святої Анни вулицею Шевченка до Янова, однак цей проект також не був втілений у життя.
Закритий вагон кінного трамвая на площі Митній (кінець XIX століття)
У 1893 році львівський магістрат оголосив тендер на будівництво ліній електричного трамвая та електростанції потужністю 400 кінських сил (300 кВт), бо кінний трамвай вже не справлявся зі зростаючими потребами у перевезенні. Його виграла віденська фірма «Сіменс&Гальське», яка зобов’язувалася після двох років експлуатації на вимогу міської ради, якщо така буде, продати місту трамвай. 23 березня 1893 року був затверджений бюджет проекту. Він склав 880 тис. крон. Будівництво лінії електричного трамвая почалося у вересні 1893 року.
Трамвай поблизу депо (кінець XIX століття)
Трамвай на площі Краківській (тепер площа Ярослава Осмомисла) (1904-1905)
Прокладання трамвайної лінії вулицею Мечникова (1910-ті)
Відкриття лінії на Високий замок (1910)
Трамвай на Проспекті Свободи (1910-ті)
Трамвай за Пороховою вежею на маршруті до Високого замку (1910-ті)
Вагоноремонтні майстерні (1920-ті)
Трамвай на Проспекті Свободи (1920-ті)
Трамвайний потяг із вагонів Lilpop/Sanok, прикрашений до 50-річчя львівського трамвая (31 травня 1944 року, німецька окупація Львова)
Кадр з фільму «Старики-розбійники» — трамвай Gotha G4-61 на площі Ринок (1970)
Трамвай на вулиці Руській (1970-ті)
Трамвай біля головного залізничного вокзалу(1970-ті)
А вже 31 травня 1894 року у Львові було відкрито регулярний рух другого в Україні і четвертого в Австро-Угорщині електричного трамвая.[14] Довжина ліній становила 8,3 км. Діяли такі маршрути (подані сучасні назви вулиць): «проспект Свободи — вулиця Степана Бандери — головний вокзал», «проспект Свободи — вулиця Івана Франка — Стрийський парк» і «проспект Свободи — вулиця Личаківська — Личаків». Відкриття було приурочено до Крайової виставки 1894 року, що проходила у Стрийському парку.
