Джерело небезпеки на дорогах – не велосипедисти, а автомобілі

Вони вбивають людей сотнями. Це для них треба встановлювати обмеження, а не для нас. Тому я теж їжджу на ровері по Львову без шолома.

велосипедист шолом

Тарас Назарук, велосипедист-ентузіаст і автор блогу «Ровером по Львові», долучився до дискусії про те, чи необхідно одягати велосипедний шолом у місті для tvoemisto.tv.

Про мене

Я львів’янин. З більшими чи меншими успіхами наближаюся до віку 27 років. Десять із них велосипед справді є для мене основним засобом пересування у місті. І не думаю, що найближчим часом щось зміниться.

Також я далеко не взірцевий велосипедист. Я ігнорую правила дорожнього руху в ситуаціях, де самі правила або інші учасники дорожнього руху, на мою думку, ігнорують велосипедиста. Дорожню інфраструктуру я часто ігнорую з тих же причин. Вважаю, що маргіналізація велосипедного руху дає мені для цього підстави, хоча нікого до цього не закликаю.

Про ефективність шоломів

Я згідний з тим, що шолом доволі надійно захищає голову від удару. Конструкції сучасних шоломів запроектовані таким чином, що навіть при не надто значному ударі вони розколюються. При падінні це забирає силу удару власне на сам шолом, а не на череп. Тому, до речі, шолом із найменшими тріщинами рекомендовано замінювати на новий.

Про мене в шоломі

Я довго їздив у шоломі й теж думав, що без них їздять лише легковажні відчайдухи, які не розуміються у справжніх поїздках на велосипедах і зовсім не дбають про свою безпеку. Я вважав, що їх узагалі потрібно штрафувати, а найкраще забрати з доріг, бо ще повбиваються. Але одного дня поклав його на полицю, де він і досі лежить, і сам став серед тих відчайдухів. Навіть після щонайменше кількох зіткнень з автомобілями та падінь на дорогах, я зробив цей вибір і легковажним його не вважаю.

велосипедист без шолому

Для цього я мав низку різних причин. Однією з них є вже згадана Андрієм Рущаком: запобігання випадкам небезпеки є важливішим, ніж реакція на самі випадки. Сьогодні я можу сказати, що більшості аварійно небезпечних ситуацій на швидкості, з якою їде велосипедист, я можу уникнути й контролювати ситуацію на дорозі так, щоб не завдати шкоди ні собі, ні довколишнім. Це була власна стратегія, яку я для себе вибрав й яку нікому не нав’язую. Бо це моя персональна безпека на дорозі і це мій вибір. Так само я не можу заперечити будь-кому, хто заради власної безпеки вирішив постійно їздити у шоломі.

Про всіх велосипедистів у шоломах

Однак я вважаю, що поїздка на велосипеді по місту має бути буденною практикою, яку кожен може обрати для себе так само легко, як прогулянку пішки. Щоб ходити містом, мені не потрібні (але й не заборонені) додаткові засоби безпеки. Звісно, якщо в мене не влетить черговий лексус. До речі, у загальних числах пішоходів на українських дорогах гине значно більше, ніж велосипедистів. За даними Національної поліції, у 2016 році сталося 8799 наїздів на пішоходів та 1737 наїздів на велосипедистів.

Тому я не можу погодитися з думкою, що використання шолома має бути обов’язковим. Я вважаю, що у довготерміновій перспективі це хибне рішення. Джерело небезпеки - не ровери, а машини на дорогах. Вони вбивають людей сотнями. Інколи це нещасний випадок, інколи зухвала недбалість, а віднедавна це ще й цілеспрямована зброя, від якої захищаються. Але це люди на машинах, а не на велосипедах спричиняють так масштабну гибель інших. Тому це для автомобіля повинні бути щоразу жорсткіші обмеження, а не для велосипеда. Заходи безпеки при поїздці транспортним засобом повинні бути адекватними до рівня небезпеки, які цей транспорт створює. Інакше дії з підвищення безпеки скеровані в хибному напрямку. Обмеження стають зорієнтованими на тих, хто має справу з наслідками небезпеки, а не тих, хто її створює.

Змушувати всіх вдягати шолом - це так само, як змушувати робити автомобілі щоразу більш броньованими та ударостійкими замість того, щоби робити більші обмеження швидкості у містах. Це весь простір міста, де люди їздять, має ставати щоразу безпечнішим, а не кожна машина окремо. Бо інакше саме місто ставатиме все небезпечнішим, і спокійно по ньому зможуть їздити тільки люди в танках і на броньованих машинах. А шоломи справді доведеться вдягати навіть пішоходам.

Прагнення одягти усіх велосипедистів в шоломи – це реакція на небезпеку, але не усунення її причин. Причиною є домінування автомобіля у місті і шкода, якої він завдає не тільки велосипедистам. Перенасичення автомобілями впливає на всі сфери міського життя. А пріоритетом для міста має бути кожна людина, а не лише та, яка їде в автомобілі.

Будь-яка загальна ініціатива щодо обов’язкового шолома – це фактично централізована стратегія, скерована на всіх. У деяких країнах її з різним успіхом намагаються нав’язати. Якщо такі ініціативи виникатимуть також і в нас, то з цим погодитися я не зможу.

* Примітка.Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора.