Львівський художник Володимир Костирко вважає, що на вулиці Бандери (і не тільки) доречніше залишити бруківку.
Для мене це складова частина львівського краєвиду. Я пам’ятаю своє перше враження від Франківська, де тип вулиць і архітектури такий самий, як у Львові, але асфальт робив його схожим на безлике совкове місто.
Ми впізнаємо своє місто не тільки за виглядом архітектури, але й за виглядом хідника і дороги. Сума цих факторів творить атмосферу міста. Завдяки бруківці ми маємо у Львові неповторну ауру. Ми впізнаємо Львів за бруківкою – так, як впізнаємо Прагу за дахівкою.
Для львів’ян брук є частиною культури, бо має символічну цінність. Його форма і колір позначають нам територію міста, яка колись була частиною Європи. Минуле неможливо повернути, але його можна зберегти. Залишаючи брук, ми залишаємо свідчення європейського минулого нашого міста. Знищуючи минуле, ми перетворюємося на варварів.
Візуально повертаючи нас в минуле, брук створює додану вартість. Якщо комусь треба буде відзняти фільм з європейськими вулицями в кадрі, то список не є довгим. Львів у ньому якраз завдяки бруківці. Асфальт не зробить Львів схожим до Європи, асфальт зробить зі Львова Івано-Франківськ.
Нагадаємо, нещодавно львів’янам презентували результати проекту оновлення вулиці Бандери. Проїжджу частин вулиці вирішили заасфальтувати, а бруківку застосовувати лише на місцях, де зараз паркуються авто.
